Правила охорони праці під час дроблення і сортування, збагачення корисних копалин і огрудкування руд та концентратів за № 666/32118

ПРАВИЛА

охорони праці під час дроблення і сортування, збагачення корисних копалин і огрудкування руд та концентратів

І. Загальні положення

1. Ці Правила поширюються на всіх суб’єктів господарювання незалежно від форми власності та виду діяльності, яка пов’язана з виготовленням, монтажем, налагодженням, ремонтом, обстеженням, технічним діагностуванням та експлуатацією устаткування на дробильних, дробильно-сортувальних, збагачувальних, агломераційних фабриках та фабриках огрудкування (далі - фабрики).

2. У цих Правилах терміни та скорочення вживаються у таких значеннях:

агломерація - термічний процес окускування дрібних матеріалів, які є складовими металургійної шихти, шляхом їх спікання з метою надання форми та властивостей (хімічного складу, структури), що необхідно для плавлення;

дроблення - процес руйнування кусків твердого матеріалу для зменшення їх розмірів;

сортування (класифікація) - розділення дрібних матеріалів на окремі класи крупності з використанням різниці часток, що розділюються, у розмірах, формі та за іншими характеристиками;

ГДК - гранично допустима концентрація;

ДБН - державні будівельні норми;

ДСанПіН - державні санітарні правила і норми;

ДСН - державні санітарні норми;

ДСТУ - державний стандарт України;

ЗІЗ - засоби індивідуального захисту;

КВПіА - контрольно-вимірювальні прилади і автоматика;

НАПБ - нормативний акт з пожежної безпеки України;

НПАОП - нормативно-правовий акт з охорони праці;

НРБ - норми радіаційної безпеки;

ПБЕЕС - правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів;

ПЛА - план ліквідації аварій;

ПОР - проект організації робіт;

ПТЕЕС - Правила технічної експлуатації електроустановок споживачів;

ПУЕ - Правила улаштування електроустановок.

Інші терміни вживаються у значеннях, визначених Законом України «Про охорону праці».

3. Ці Правила встановлюють вимоги з охорони праці щодо обслуговуючого персоналу, допуску його до роботи, наявності необхідних інструкцій з охорони праці та пожежної безпеки та основні вимоги з питань охорони праці щодо технологічного процесу, виробничих приміщень та майданчиків на відкритому повітрі, вихідних матеріалів та сировини, виробничого обладнання та його розміщення, організації робочих місць, способів зберігання та транспортування вихідних матеріалів, готової продукції, застосування індивідуальних та колективних засобів захисту.

4. Вимоги цих Правил є обов’язковими для всіх суб’єктів господарювання, які використовують найману працю, що пов’язана з виготовленням, монтажем, налагодженням, ремонтом, обстеженням, технічним діагностуванням і експлуатацією устаткування під час виконання процесів дроблення, сортування, збагачення корисних копалин і огрудкування руд та концентратів на дільницях, у відділеннях і цехах фабрик, а також для осіб, робота або навчання яких пов’язані з відвідуванням фабрик.

5. Ці Правила не поширюються на підприємства урановидобувної та уранопереробної промисловості.

II. Загальні вимоги охорони праці

1. Роботодавець зобов’язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі безпечні умови праці відповідно до вимог Закону України «Про охорону праці».

2. Роботодавець повинен одержати дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки відповідно до вимог Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року № 1107 (далі - Порядок видачі дозволів).

3. Технічний огляд, випробування, експертне обстеження (технічне діагностування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки проводять відповідно до вимог Порядку проведення огляду, випробування та експертного обстеження (технічного діагностування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004 року № 687 (далі - Порядок проведення огляду).

4. Вносити зміни в конструкцію діючого устаткування, технологічні схеми, процеси, а також у їх параметри допускається тільки за згодою заводу-виробника.

5. На кожній фабриці роботодавець створює службу охорони праці відповідно до вимог Закону України «Про охорону праці».

6. Роботодавець, з урахуванням особливостей виробництва, на основі Переліку робіт з підвищеною небезпекою, затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26 січня 2005 року № 15, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2005 року за № 232/10512 (далі - НПАОП 0.00-2.01-05), розробляє і затверджує відповідний перелік робіт з підвищеною небезпекою, для проведення яких потрібні спеціальне навчання і щорічна перевірка знань з питань охорони праці, та складає перелік професій, де є потреба у професійному доборі, керуючись Переліком робіт, де є потреба у професійному доборі, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров’я України, Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 23 вересня 1994 року № 263/121, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25 січня 1995 року за № 18/554.

7. Навчання, інструктаж і перевірку знань з питань охорони праці посадових осіб та працівників шахт (рудників) проводять відповідно до вимог Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26 січня 2005 року № 15, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2005 року за № 231/10511 (НПАОП 0.00-4.12-05).

Допуск до роботи працівників, які не пройшли навчання і перевірку знань з охорони праці, забороняється.

8. Роботодавець організовує проведення попереднього та періодичного медичних оглядів працівників, які зайняті на важких роботах, роботах зі шкідливими або небезпечними умовами праці, а також щорічного обов’язкового медичного огляду осіб віком до 21 року.

Перелік робіт, для виконання яких є обов’язковим попередній (періодичні) медичний огляд працівників, визначається відповідно до вимог Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 21 травня 2007 року № 246, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 липня 2007 року за № 846/14113.

9. Забороняється застосовувати працю жінок на роботах, зазначених у Переліку важких робіт та робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці жінок, затвердженому наказом Міністерства охорони здоров’я України від 29 грудня 1993 року № 256, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 30 березня 1994 року за № 51/260.

Підіймання та переміщення вантажів вручну жінками дозволяються в межах Граничних норм підіймання і переміщення важких речей жінками, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 10 грудня 1993 року № 241, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 22 грудня 1993 року за № 194.

10. Забороняється застосовувати працю неповнолітніх на роботах, зазначених у Переліку важких робіт і робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці неповнолітніх, затвердженому наказом Міністерства охорони здоров’я України від 31 березня 1994 року № 46, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 28 липня 1994 року за № 176/385.

Підіймання та переміщення важких речей неповнолітніми дозволяються в межах Граничних норм підіймання і переміщення важких речей неповнолітніми, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 22 березня 1996 року № 59, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 16 квітня 1996 року за № 183/1208.

11. У кожному цеху фабрики роботодавець повинен мати затверджені переліки газонебезпечних місць і газонебезпечних робіт, а також робіт підвищеної небезпеки згідно з НПАОП 0.00-2.01-05.

12. Роботи підвищеної небезпеки проводять за нарядом-допуском. Ці роботи виконуються бригадою не менше ніж з двох працівників, а в апаратах, лежаках, газоходах та інших подібних місцях - бригадою не менше ніж з трьох працівників. До місця роботи бригаду супроводжує посадова особа, відповідальна за виконання робіт підвищеної небезпеки, або відповідальна особа підрядної організації. На місці роботи вивішують табличку «Працювати тут!».

У наряді-допуску, виданому на проведення робіт підвищеної небезпеки, зазначають повний обсяг організаційних та технічних заходів, вжиття яких забезпечить безпечне проведення робіт у конкретних умовах.

Перелік посадових осіб та фахівців, які мають право видавати наряди-допуски, затверджується розпорядчим документом роботодавця.

13. Організація робіт підрядної організації має відповідати вимогам Правил охорони праці під час ремонту устаткування на підприємствах чорної металургії, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 20 серпня 2008 року № 183, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 16 вересня 2008 року за № 863/15554 (далі - НПАОП 27.1-1.06-08).

14. На кожній фабриці та в її цехах має бути складений ПЛА. Забороняється допуск до роботи працівників і посадових осіб, не ознайомлених із ПЛА.

15. Роботодавець забезпечує пожежну безпеку відповідно до вимог Кодексу цивільного захисту України та здійснює протипожежні заходи, що запобігають виникненню пожежі, а у разі їх виникнення забезпечує локалізацію та ліквідацію пожежі на початковій стадії відповідно до вимог Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30 грудня 2014 року № 1417, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 05 березня 2015 року за № 252/26697 (далі - НАПБ А.01.001-2014).

16. Усі працівники мають пройти інструктаж і навчання з пожежної безпеки відповідно до вимог Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 червня 2013 року № 444.

17. Роботодавець організовує проведення розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій згідно з вимогами Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року № 1232.

18. Роботодавець забезпечує всіх працівників цехів фабрики спецодягом, спецвзуттям, ЗІЗ та запобіжними пристроями відповідно до вимог Норм безплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту працівникам гірничодобувної промисловості, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 21 серпня 2008 року № 184, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10 вересня 2008 року за № 832/15523 (далі - НПАОП 0.00-3.10-08).

19. Порядок видачі, зберігання, користування спецодягом, спецвзуттям та іншими ЗІЗ, а також догляд за ними повинен відповідати вимогам Положення про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту, затвердженого наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 24 березня 2008 року № 53, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21 травня 2008 року за № 446/15137 (НПАОП 0.00-4.01-08).

20. Роботодавець розробляє інструкції з охорони праці відповідно до вимог Положення про розробку інструкцій з охорони праці, затвердженого наказом Комітету по нагляду за охороною праці Міністерства праці та соціальної політики України від 29 січня 1998 року № 9, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07 квітня 1998 року за № 226/2666 (НПАОП 0.00-4.15-98).

21. Роботодавець розробляє нормативні акти про охорону праці, що діють на підприємстві, відповідно до вимог Порядку опрацювання і затвердження роботодавцем нормативних актів з охорони праці, що діють на підприємстві, затвердженого наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці 21 грудня 1993 року № 132, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07 лютого 1994 року за № 20/229 (НПАОП 0.00-6.03-93).

22. У приміщенні нарядних, на робочих місцях, біля агрегатів, у небезпечних зонах повинні бути зроблені написи про безпечні способи ведення робіт і застережні заходи. Знаки першої допомоги, рятувальні або пожежної допомоги застосовують згідно з Технічним регламентом знаків безпеки і захисту здоров’я працівників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 листопада 2009 року № 1262.

23. Робочі місця та проходи утримують у чистоті та порядку. Захаращення робочих місць та проходів забороняється.

Для зберігання різноманітних матеріалів, деталей машин та відходів виробництва відводять спеціальні місця.

24. Паління та приймання їжі дозволяється у спеціально відведених місцях.

25. Роботодавець забезпечує усіх працівників питною водою, що відповідає Державним санітарним нормам та правилам «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною», затвердженим наказом Міністерства охорони здоров’я України від 12 травня 2010 року № 400, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 01 липня 2010 року за № 452/17747 (ДСанПіН 2.2.4-171-10). Забороняється пити воду з промислового чи технічного водопроводу.

26. У виробничих приміщеннях фабрики пересування працівників здійснюється по передбачених для цього технологічних проходах, маршевих сходах та майданчиках. Не допускається перехід працівників через конвеєр, труби, жолоби тощо у місцях, не обладнаних перехідними містками.

27. Усі обслуговуючі майданчики, перехідні містки та маршеві сходи мають бути міцними, стійкими та оснащені перилами висотою не менше 1 м з перекладиною та суцільною обшивкою по низу перил на висоту 0,14 м.

Робочі майданчики, розташовані на висоті більше ніж 0,3 м, огороджують перилами та оснащують сходами.

Майданчики для обслуговування обладнання та маршеві сходи виконують таким чином, щоб на них не затримувались волога та бруд.

28. На фабриках маршеві сходи з кутом нахилу 45° і 60° та майданчики і огорожі до них мають бути виготовлені із прокату з вуглецевої сталі.

29. Усі монтажні отвори, приямки, зумпфи, колодязі, канати, розташовані в приміщеннях фабрики та на її території, огороджують перилами заввишки не менше ніж 1 м із суцільною обшивкою по низу перил на висоту 0,14 м, а в місцях переходу оснащують перехідними містками завширшки не менше ніж 1 м.

Якщо зумпфи, ями, приямки, дренажні канави або колодязі перекриті по всій поверхні настилами, що укладені врівень з підлогою або помостом, перила не встановлюються.

30. Відстань між машинами та апаратами, а також від стін до габаритів обладнання має бути:

не менше ніж 1,5 м - на основних проходах;

не менше ніж 1 м - на робочих проходах між машинами;

не менше ніж 0,7 м - на робочих проходах між стіною та машинами;

не менше ніж 0,7 м - на місцевих звуженнях при дотриманні нормальних робочих проходів між машинами та між стіною (будівельною конструкцією) і машиною;

не менше ніж 0,6 м - на проходах до баків, чанів та резервуарів для виконання робіт з обслуговування або ремонту.

31. Мінімальна ширина технологічного проходу, призначеного для транспортування габаритних змінних вузлів або деталей для ремонту обладнання, визначається найбільшим поперечним розміром вузлів або деталей, що транспортують, із додаванням на кожну його сторону 0,6 м.

32. Запірну та регулювальну арматуру трубопроводів встановлюють у доступних і безпечних для обслуговування місцях або обладнують дистанційним керуванням. Необхідність застосування арматури з дистанційним керуванням або ручним приводом визначається умовами технологічного процесу та забезпеченням безпечності роботи.

33. Для обслуговування запірної, регулювальної арматури, а також опалювальних і вентиляційних пристроїв і приводів, розташованих на висоті два та більше метрів від підлоги, обладнують спеціальні стаціонарні майданчики шириною не менше ніж 0,8 м. Застосовувати для цього приставні драбини забороняється.

Якщо передбачено дистанційне керування зазначеною арматурою, обладнувати стаціонарні майданчики не потрібно.

34. Трубопроводи в приміщеннях фабрик прокладають відкритим способом. Прокладати трубопроводи для кислот, лугів і реагентів над робочими майданчиками, технологічними проходами, робочими місцями забороняється.

35. Забезпечення фабрик первинними засобами гасіння пожежі та пожежним інвентарем здійснюють згідно з НАПБ А.01.001-2014.

36. Згідно з НАПБ А.01.001-2014 для кожного виробничого приміщення фабрики мають бути розроблені та затверджені роботодавцем або уповноваженою ним посадовою особою інструкції про заходи пожежної безпеки, які включають порядок зберігання та застосування легкозаймистих рідин, горючих рідин, пожежовибухонебезпечних речовин і матеріалів.

Зберігання легкозаймистих речовин (бензин, гас) на робочих місцях забороняється.

37. Фабрику обладнують прямим телефонним зв’язком із пожежною командою, яка обслуговує підприємство або найближчий населений пункт.

ІІІ. Вимоги до устаткування

1. Експлуатацію вантажопідіймальних кранів на фабриках гірничо-збагачувальних комбінатів здійснюють відповідно до Правил охорони праці під час експлуатації вантажопідіймальних кранів, підіймальних пристроїв і відповідного обладнання, затверджених наказом Міністерства соціальної політики України від 19 січня 2018 року № 62, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 27 лютого 2018 року за № 244/31696.

2. Улаштування та експлуатацію ліфтів здійснюють відповідно до вимог Технічного регламенту ліфтів і компонентів безпеки для ліфтів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 червня 2017 року № 438.

3. Посудини і балони високого тиску, які застосовуються на фабриках, повинні відповідати вимогам Технічного регламенту простих посудин високого тиску, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2016 року № 1025.

4. Експлуатацію трубопроводів з рідинами та газами здійснюють відповідно до вимог Правил охорони праці в металургійній промисловості, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 22 грудня 2008 року № 289, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 29 січня 2009 року за № 87/16103 (НПАОП 27.0-1.01-08).

5. Улаштування та експлуатацію стаціонарних поршневих і ротаційних компресорів, повітропроводів і газопроводів здійснюють відповідно до вимог Правил будови і безпечної експлуатації стаціонарних компресорних установок, повітропроводів і газопроводів, затверджених наказом Держгіртехнагляду СРСР від 07 грудня 1971 року (НПАОП 0.00-1.13-71), та Правил будови і безпечної експлуатації поршневих компресорів, що працюють на вибухонебезпечних і токсичних газах, затверджених наказом Держгіртехнагляду СРСР 28 грудня 1970 року (НПАОП 0.00-1.14-70).

6. Газове господарство фабрик експлуатують відповідно до вимог Правил охорони праці у газовому господарстві підприємств чорної металургії, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 29 грудня 2009 року № 218, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 29 січня 2010 року за № 104/17399 (далі - НПАОП 27.1-1.09-09), та Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 15 травня 2015 року № 285, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 08 червня 2015 року за № 674/27119 (далі - НПАОП 0.00-1.76-15).

7. Усі відкриті рухомі частини устаткування, що доступні випадковому дотику, огороджують. Огородження влаштовують суцільним, сітчастим (з розміром чарунок не більше ніж 20 × 20 мм) або у вигляді поручнів на відстані не менше ніж 1,0 м до рухомих чи обертових частин устаткування. Місця встановлення цих огороджень, наявність у них хвірток або отворів, знімних ділянок, блокувань обов’язково позначають на кресленнях розробника устаткування.

8. Зубчасті, пасові та ланцюгові передачі, а також муфти незалежно від висоти їх розташування та швидкості обертання огороджують суцільними кожухами, що знімаються, за допомогою спеціального інструменту.

9. Для виконання ремонтних і регулювальних робіт, а також для спостереження за технологічним процесом і роботою механізмів за огородженням облаштовують вікна та люки, що закриваються для унеможливлення випадкового падіння в них працівників та зблоковуються з пусковим пристроєм устаткування, машин і механізмів.

10. Перед початком роботи на устаткуванні перевіряють наявність та цілісність огорож та кожухів, надійність пускових і гальмівних пристроїв, заземлення, справність захисних кожухів, ізоляції, сигналізації пуску та зупинки, автоблокування.

Усі технологічні лінії, потокові системи, механізми, якими керують дистанційно з пультів і щитових, обладнують звуковою та світловою сигналізацією. У разі виявлення несправностей або недоліків у забезпеченні безпечної експлуатації устаткування робота на ньому негайно припиняється.

Пуск виробничого устаткування виконують працівники, які його обслуговують та здійснюють нагляд за ним.

11. Пуск з пульта керування ланцюга виробничого устаткування, розташованого поза зоною видимості, здійснюють лише після підтвердження працівниками окремого устаткування безпеки його пуску.

Перед пуском ланцюга виробничого устаткування подають короткий звуковий сигнал тривалістю 5-10 с, що попереджає про початок дистанційного включення, після якого витримують паузу не менше ніж 30 с. Перед самим пуском устаткування подають другий звуковий сигнал тривалістю 30 с. Блокування пускових пристроїв механізмів і устаткування забезпечує дотримання зазначеної часової витримки. Роботу найбільш важливого виробничого устаткування контролюють за допомогою телекомунікаційних систем.

Перед пуском устаткування, вузли якого або весь агрегат у процесі роботи переміщується, подають звукові та світлові сигнали тривалістю не менше ніж 10 с.

Пускові пристрої механізмів обладнують ключем-биркою.

12. У цехах фабрики і на робочих місцях вивішують інструкції про порядок пуску, експлуатації та зупинки устаткування.

13. Прийняття в експлуатацію устаткування після ремонту здійснює персонал виробничого цеху фабрики з оформленням акта, який складають після випробування устаткування.

Якщо обсяг ремонтних робіт великий, виконують проміжні приймання устаткування зі складанням відповідних актів (по мірі виконання окремих робіт), на підставі яких складають акт на загальний обсяг ремонтних робіт.

Експлуатація устаткування без складання акта приймання після його ремонту забороняється.

14. На фабриках складають перелік устаткування, що затверджується розпорядчим документом роботодавця, ремонт якого проводять із застосуванням биркової системи або нарядів-допусків.

15. Запуск устаткування в роботу після ремонту проводять з дотриманням вимог биркової системи після перевірки відсутності у небезпечній зоні працівників, а також сторонніх предметів і під наглядом посадової особи, відповідальної за проведення робіт.

16. Ремонт рухомих частин устаткування та огорож під час роботи машин, ручне прибирання просипу, а також ручне змащування без пристроїв забороняється.

17. Усі електродвигуни устаткування, самозапуск яких недопустимий, обладнують пристроями для автоматичного вимикання при припиненні подачі електроенергії або зупинці устаткування за будь-якої причини.

18. На кожному пункті обслуговування устаткування ведуть книгу прийому та здачі змін, у якій записують причини несправностей устаткування і заходи, вжиті щодо їх усунення.

Правильність заповнення книги прийому та здачі змін періодично перевіряє відповідальна посадова особа дільниці (цеху).

19. Устаткування експлуатують з дотриманням технологічних режимів та параметрів, визначених паспортами, технологічними картами або інструкціями.

20. Усе обладнання, що експлуатується, інструмент та спеціальне обладнання, що використовується, утримують у робочому стані. Їх огляд, періодичну перевірку та випробування проводять відповідно до вимог інструкцій та правил експлуатації. Робота на несправному обладнанні, використання несправних пристроїв та інструменту забороняються.

ІV. Вимоги під час дроблення та подрібнення руди

1. Вимоги до приймальних та проміжних бункерів

1. Перед корпусом прийому руди встановлюється світлофор технологічної сигналізації, що регулює в’їзд залізничних потягів або інших транспортних засобів на майданчик приймальних бункерів.

За потреби розвантаження може здійснюватися за дозвільним сигналом світлофорів, зблокованим зі шлагбаумом, встановленим перед бункером. Керування технологічною сигналізацією виконує відповідальний працівник згідно з технологічною інструкцією.

Робочі майданчики приймальних і розвантажувальних пристроїв і бункерів обладнують звуковою та світловою сигналізацією, призначеною для сповіщення обслуговуючого персоналу про прибуття транспортних засобів на майданчики бункерів. Сигнали подають за 1,5-2,0 хв до моменту прибуття залізничних потягів і до початку роботи скіпових підйомників і канатних доріг.

2. На робочих майданчиках приймальних пристроїв на рівні головок рейок залізничних колій передбачають проходи для працівників, що обслуговують потяги. Між рейками укладають настили на рівні головок рейок.

3. Габарити залізничних колій і верхню будову колії очищають від руди та сторонніх предметів.

4. При застосуванні для доставки руди контактних електровозів у місцях розвантаження вивішують попереджувальні плакати про загрозу ураження електричним струмом.

5. Контактні проводи електровозної відкатки, що вводять у приміщення над прийомними бункерами, обладнують секційними роз’єднувачами із заземлювальними ножами.

Забороняється розвантаження вагонів при наявності напруги в контактній мережі, що змонтована в надбункерному приміщенні.

Працівникам забороняється підніматися на вагони електропоїзда при наявності напруги в контактній мережі.

6. Забороняється розвантаження вагонів, що вийшли з ладу, а також ремонт вагонів на робочих майданчиках приймальних і розвантажувальних пристроїв.

7. Для розвантаження залишків руди з вагона використовують вібратори та інше механічне оснащення; стояти при цьому допускається тільки з боку вагона. Очищення вагонів від руди, що налипла, проводять механізованим способом у спеціально відведених місцях.

8. Вагоноперекидачі, які розташовані на робочих майданчиках приймальних пристроїв, огороджують міцними перилами з ґратами заввишки не менше ніж 2 м. Ґрати мають бути з чарунками не більше ніж 20 × 20 мм. Проміжки між майданчиками, що примикають із торця ротора вагоноперекидача, не можуть перевищувати 60 мм.

9. Керування вагоноперекидачем здійснюють зі спеціально обладнаного приміщення.

10. Під час ремонтних робіт у приймальному бункері колії, що ведуть до приймальних пристроїв, закривають шлагбаумами або іншим способом з відповідним записом у журналі чергового по станції. До початку ремонтних робіт потяги виводять з району приймальних пристроїв.

Якщо приймальних бункерів два або більше, для проведення ремонтних робіт в одному з них розробляють, залежно від місцевих умов, заходи безпеки, що включені в наряд-допуск і ПОР.

Перелік посадових осіб та фахівців, які мають право видавати наряд-допуски, затверджується розпорядчим документом роботодавця.

Під час ремонту колій або під’їзної автодороги в межах приймальних бункерів (воронок) передбачають заходи з унеможливлення падіння працівників у приймальні бункери (воронки).

11. Поблизу приймальних пристроїв (бункерів) передбачаються місця для безпечного перебування людей під час наближення, проходження потяга. Перебування працівників з боку розвантаження приймального бункера забороняється.

Розвантаження вагонів і самоскидів розпочинають тільки після подачі сигналу приймальника руди.

12. Робочі майданчики приймальних бункерів та робочі майданчики живильника і дробарки крупного дроблення обладнують пристроями зв’язку.

13. Завантажувальні отвори приймальних пристроїв із боків та зі сторони, протилежної вивантаженню, огороджують міцними перилами. При двосторонньому розвантаженні огородження виконують із бокових сторін.

14. Під час очищення залізничних колій, приймальних пристроїв місце проведення робіт огороджують знаками зупинки на відстані не менше гальмівного шляху, а чергового по станції попереджають про роботи, що виконуються.

Очищати колії під час розвантаження вагонів, що стоять на колії, забороняється.

15. При розвантаженні руди з автотранспорту на робочому майданчику приймального бункера необхідно:

встановлювати упори для запобігання скочуванню автотранспорту у бункер;

передбачити рух заднім ходом до місця розвантаження на відстань не більше ніж 30 м;

встановлювати огородження завантажувального отвору приймального бункера для обмеження руху автосамоскидів заднім ходом висотою не менше ніж 1/3 діаметра колеса для автотранспорту вантажопідйомністю до 100 т і не менше ніж 1/2 діаметра колеса для автотранспорту вантажопідйомністю 100 т і більше;

вжити заходів під час зупинки автотранспорту на підйомі або ухилі внаслідок технічної несправності, які виключають можливість самовільного руху автотранспорту (загальмувати автомобіль, вимкнути двигун, підкласти під колеса упори тощо) та забезпечують безпеку до усунення несправності.

Забороняється знаходження людей та виконання будь-яких робіт на робочому майданчику приймального бункера в зоні маневрування автотранспорту та бульдозера.

16. Забороняється рух автосамоскидів з піднятим кузовом після розвантаження, а також без подачі безперервного звукового сигналу під час руху заднім ходом.

17. Якщо розвантажувальні люки відкриті, завантаження приймальних бункерів забороняється. Під час розвантаження бункерів працівникам перебувати напроти люків забороняється.

18. Для усунення склепінь, завалів або зависань матеріалів та сировини у бункерах застосовують відповідні засоби та пристрої (електровібратори, пневматичні пристрої, гідрозмив тощо).

Допускається ручне шурування сировини крізь шурувальні люки або через ґрати. Біля шурувальних люків облаштовують майданчики. Спуск працівників у бункери для шурування або усунення склепінь, зависань сировини забороняється.

Очищення бункера від сировини та усунення зависань можуть проводитися вручну працівниками за нарядом-допуском з дотриманням заходів безпеки за письмовим дозволом відповідальної посадової особи.

19. Проміжні бункери, якщо вони не заповнюються саморозвантажувальними візками, обладнують настилами. У разі застосування саморозвантажувальних візків або реверсивних конвеєрів завантажувальні отвори перекривають ґратами з чарунками розміром не більше ніж 200 × 200 мм або встановлюють огородження заввишки не менше ніж 1 м, які унеможливлюють падіння працівників. Такі огородження або ґрати встановлюють і на бункерах перевантаження конвеєрного транспорту.

20. Огляд та ремонтні роботи у приймальних бункерах зі спуском у них працівників виконують за нарядом-допуском або ПОР, у яких зазначені заходи безпеки, зокрема:

бункер, його конструкцію, надбункерні майданчики та залізничні колії на цій дільниці повністю очищають від сировини та провітрюють. Крім того, контролюють стан повітряного середовища всередині бункера;

працівники обов’язково проходять інструктаж згідно з розробленою на фабриці інструкцією з безпечного ведення робіт у бункерах. Відповідальні посадові особи здійснюють нагляд за виконанням зазначених робіт;

на робочих майданчиках приймальних та розвантажувальних пристроїв та бункерів, а також біля механізмів бункерних затворів вивішують попереджувальні знаки безпеки про роботи у бункері;

перед спуском працівників у бункер відповідно до вимог биркової системи зупиняють завантажувальні та розвантажувальні живильники, вимикають їх та вивішують плакати «Не вмикати! Працюють люди!», а також розбирають електричні схеми та знеструмлюють приводи попереднього та наступного технологічного обладнання;

для запобігання падінню предметів у бункер, де проводять роботи, влаштовують надійні перекриття, які унеможливлюють травмування працівників, що працюють у бункері;

під час виконання робіт у бункері чисельність бригади має становити не менше ніж три працівники, двоє з яких перебувають у надбункерній частині;

ремонтні роботи працівники виконують у запобіжних поясах, карабіни яких прикріплюють до металоконструкції або до спеціально натягнутого троса чи закріплюють у стіні;

запобіжні пояси та страхувальні канати при експлуатації мають не рідше одного разу на 6 місяців випробовуватись на статичне навантаження 2250 кН протягом 5 хвилин та мати клеймо із зазначенням дати останнього випробування;

забороняється закріплювати фал запобіжного пояса до рейок залізничної колії, рам човникових конвеєрів та розвантажувальних візків, а також до іншого обладнання;

усіх працівників забезпечують ізолювальними ЗІЗ органів дихання;

у разі виникнення небезпеки працівників негайно виводять з бункера;

для забезпечення освітлення всередині бункера застосовують лампи напругою не вище ніж 12 В.

2. Вимоги під час дроблення руди

1. Пуск, експлуатація та обслуговування дробарок проводяться відповідно до вимог, зазначених у розроблених на фабриці інструкціях з безпечного ведення робіт під час пуску дробарок, їх експлуатації та обслуговування.

2. Робочий майданчик оператора, який спостерігає за подачею руди у дробарку та її роботою, обладнують металевим ґратчастим огородженням для запобігання потраплянню на майданчик шматків матеріалу, викинутих із дробарки.

Приміщення, в якому розташований пульт керування, має бути засклене склом, що не б’ється, з огородженням його зовні металевими ґратами з чарунками не більше ніж 15 × 15 см.

3. Великі шматки руди, що застрягли у дробарці, вилучаються з неї підйомними засобами з пристроями для їх утримання. Застряглі у дробарці шматки руди витягати вручну і дробити молотками або кувалдами забороняється.

Різання негабаритного металу, що потрапив до дробарки, здійснюють під наглядом відповідальної посадової особи за нарядом-допуском.

4. Перед спуском працівників у дробарку для очищення її від сировини або сторонніх предметів, що потрапили до неї, а також для огляду та ремонту вимикають електродвигуни дробарки, витягують запобіжники та вживають інших заходів безпеки. На пускових пристроях вивішують плакат «Не вмикати! Працюють люди!». Рухомі частини механізмів, а також відкриті кришки корпусів (кожухів) дробарки закріплюють у положенні, що унеможливлює самовільний їх рух. Роботи проводять за нарядом-допуском та під постійним наглядом відповідальної посадової особи.

5. Працівники, які спускаються у дробарку, обов’язково застосовують запобіжні пояси, а над навантажувальними отворами дробарок улаштовують тимчасові настили для захисту працівників від випадкового падіння сторонніх предметів зверху.

6. У разі аварійної зупинки дробарок «під завалом» їх розвантажують та запускають у роботу відповідно до вимог, зазначених у розроблених на фабриці інструкціях з безпечного ведення робіт під час розвантажування та запуску дробарок у разі зупинки «під завалом».

7. Завантажувальні та розвантажувальні отвори дробарок герметизують укриттями, що приєднані до аспіраційних установок, а де можливо - відповідно до технологічного процесу застосовують гідрознепилювальні пристрої.

8. Пускові пристрої дробарок зблоковують із пусковими пристроями живильників. Блокування унеможливлює подачу матеріалу у непрацюючі дробарки під час випадкових зупинок.

9. Відцентрові, кулачкові, горизонтальні та вертикальні молоткові дробарки облаштовують блокуванням, яке унеможливлює запуск дробарки, якщо кришка її корпусу відкрита. Відчинення та зачинення корпусу відцентрових, кулачкових та горизонтальних молоткових дробарок кришками вагою більше ніж 30 кг здійснюють за допомогою підіймально-транспортних засобів.

10. Перекриття та майданчики, на яких розташовані вібраційні грохоти, мають бути вібростійкими (здатні гасити вібрацію, що виникає під час роботи обладнання).

11. На грохотах та дробарках встановлюють захисні пристрої, що запобігають випадковому викиду шматків матеріалу, зокрема:

на грохотах - захисні пристрої на весь переріз завантажувальних та розвантажувальних бункерів;

на конусних дробарках - глухі знімні огородження, крім дробарок крупного дроблення I стадії, що працюють «під завалом»;

на щокових дробарках - бокові глухі огородження висотою не менше ніж 1,0 м з козирками.

12. Шурування у випускних отворах живильників, що подають руду на грохот, у завантажувальних та розвантажувальних воронках, якщо живильники та грохоти працюють, здійснюють тільки за наявності шурувальних пристроїв та обладнання.

13. Спуск працівників у розвантажувальні воронки грохотів для їх очищення можливий тільки з дотриманням вимог пунктів 4, 5 цієї глави. Відповідно до вимог биркової системи вимикають електродвигуни грохотів, вилучають бирку, на пускових пристроях вивішують попереджувальні плакати «Не вмикати! Працюють люди!».

14. Розчищати лотки електровіброживильників під час їх роботи, ставати на борти живильника, доторкатися до них, а також очищати зазори віброприводів забороняється.

15. Дроблення руди, під час якого утворюється вибухонебезпечний пил, проводять з виконанням заходів, що унеможливлюють вибух пилу.

16. Стрічкові конвеєри, що забезпечують рудою дробарки середнього та дрібного дроблення, для запобігання потраплянню металу до дробарок обладнують металошукачами та магнітними витягачами.

Знімати метал зі стрічки конвеєра та магнітного витягача, не виведеного з робочої зони, можна тільки після зупинення конвеєра та вимкнення магнітної системи.

3. Вимоги під час подрібнення та класифікації руд

1. Пускове обладнання млинів та класифікаторів у разі місцевого керування розташовують так, щоб працівник, який вмикає млин та класифікатор, мав змогу наглядати за їх роботою.

2. Внутрішній огляд і ремонт млина після зупинки проводять тільки після провітрювання його робочого простору та контролю стану повітряного середовища в ньому.

3. Пускові пристрої млинів заблоковують з пусковими пристроями конвеєрів для унеможливлення подачі руди у млини, що не працюють, у разі випадкових зупинок.

4. Зупинення млина для внутрішнього огляду, очищення та ремонту, а також його пуск здійснюють під наглядом відповідальної посадової особи за наряд-допуском відповідно до вимог, зазначених у розробленій на фабриці інструкції з безпечного ведення робіт під час зупинення та пуску млина для внутрішнього огляду, очищення та ремонту.

5. Відкручувати гайки кришки люка або послаблювати їх, коли млин знаходиться у положенні люком униз, а також закріплювати болти кожуха завиткового живильника під час роботи млина забороняється.

6. Місце завантаження куль у контейнери огороджують та вивішують плакат «Небезпечно!». Під час завантаження куль у контейнер та його підйому працівники перебувають на безпечній відстані від контейнера згідно з інструкцією. Контейнери завантажують кулями до рівня на 100 мм нижче бортів.

7. До вмикання електромагніту електромагнітного крана допускаються працівники, які мають не нижче ніж III кваліфікаційну групу з електробезпеки.

8. Під час використання кульових живильників, а також механізмів із завантаження стрижнів дотримуються вимог розроблених на фабриці інструкцій, що визначають порядок безпечного виконання робіт.

9. Завантаження і розвантаження куль та стрижнів у млини та з млинів здійснюється механізованим способом.

10. Роботи, що пов’язані з пуском, експлуатацією та обслуговуванням подрібнювального обладнання, проводять відповідно до вимог, зазначених у розроблених на фабриці інструкціях.

11. Робочі майданчики для обслуговування класифікаторів розташовують на рівні не менше ніж 0,6 м нижче борта ванни класифікатора. З боку, протилежного ванні класифікатора, майданчики огороджують металевим огородженням висотою не менше ніж 1 м.

12. На класифікаторах розташовують містки (майданчики) з поручнями для безпечного обслуговування механізмів обертання та підйому спіралей або рейок, а також огороджують елементи привода.

13. Проводити огляд та змащування механізмів, стоячи на гребінних рамах під час експлуатації рейкового або чашоподібного класифікатора, забороняється.

14. Встановлювати зазор між валками валкової дробарки щупом під час виробництва меленої солі у процесі роботи забороняється.

15. Віброгрохот вмикають після повного очищення сита від переробленої сировини.

16. Експлуатація грохота, якщо температура підшипників перевищує на 35 °C температуру навколишнього середовища, забороняється.

4. Вимоги під час збагачення сірчаних руд

1. Промислові приміщення, в яких технологічним процесом передбачено виділення вибухонебезпечних або отруйних парів та газів, а також дробарні відділення, де виділяється сірчаний газ, облаштовують аварійною витяжною вентиляцією.

2. Розташовувати дробарки для середнього дроблення сірчаних руд нижче нульової відмітки поверхні забороняється.

3. У відділенні молоткових дробарок працівники користуються ізолювальними протигазами для захисту від сірчаних газів, що утворюються під час роботи дробарок.

4. Для запобігання вибухам пилу сірчаної руди у робочому просторі молоткових дробарок внаслідок накопичення статичної електрики забезпечують:

постійну подачу відпрацьованої пари або дрібно розпиленої форсунками води у зону дроблення працюючих дробарок;

заземлення усього електротехнічного обладнання, трубопроводів, металевих повітроводів, рам конвеєрів, металевих конструкцій.

5. Для гасіння осередків займання сірки у руді або сірчаного пилу в опалювальних дробильних відділеннях і конвеєрних галереях (у разі сухого дроблення) передбачають протипожежні водопроводи з пожежними кранами, у неопалювальних відділеннях та галереях - вогнегасники.

V. Вимоги під час гравітаційного збагачення руд

1. Допуск працівників усередину промивальних барабанів, апаратів збагачення у важких суспензіях та апаратів гравітаційного збагачення для огляду, ремонту та очищення внутрішньої поверхні апаратів від шламів і залишків сировини здійснюють після повної зупинки апарата та розбирання електричної схеми.

Під час проведення робіт усередині апаратів на пускових пристроях вивішують попереджувальний плакат «Не вмикати! Працюють люди!».

2. Під час роботи апарата гравітаційного збагачення торкатися до його рухомих і обертових частин, змащувати підшипники, діставати сторонні предмети з апарата забороняється.

3. Відбір проби митої руди та продуктів гравітаційного збагачення вручну дозволяється тільки у передбачених для цієї мети місцях апаратів та допоміжного обладнання.

Відбір проби продуктів збагачення вручну безпосередньо з рухомих механізмів забороняється.

4. Регулювання золотників, налагодження авторегуляторів та огляд механізмів безпоршневих відсаджувальних машин із пневматичним приводом без захисних окулярів забороняються.

5. Вікна у золотникових пристроях роторного типу для викидання повітря в атмосферу закривають металевою сіткою.

6. Ремонт або заміна сит шиберного обладнання, очищення та ремонт внутрішнього корпусу відсаджувальної машини одночасно з ремонтом або очищенням башмака зневоднювального елеватора забороняються. Під час проведення зазначених робіт електричну схему елеваторів розбирають та вивішують попереджувальний плакат «Не вмикати! Працюють люди!».

7. Сколювання застиглого феросиліцію, іншої сировини і руди з металевих частин у апаратах, що застосовують для збагачення у важких суспензіях, без захисних окулярів забороняється.

8. Жолоби, що підводять матеріали до апарата та відводять продукти збагачення з нахилом більше ніж 45°, закривають стальним листом зверху для запобігання викиду руди та пульпи.

9. Прокручувати вал вертикального протиструменевого сепаратора вручну в разі зашламування камери дозволяється, якщо з помосту зупинено мотор-редуктор. Мотор-редуктор вмикають тільки після виведення працівників з помосту.

VI. Вимоги під час флотації, магнітної сепарації та електричних методів збагачення руд

1. Вимоги до відділень флотації

1. Рідкі реагенти та розчини реагентів подають насосами у проміжні бачки та живильники на витратних майданчиках по трубопроводах. Подавання ціанідів та сірчаного натрію безпосередньо у місця живлення процесу у сухому стані забороняється.

Невелику кількість реагентів переносять по флотаційному відділенню тільки у закритих ємностях масою не більше ніж 10 кг.

2. Відбір проб реагентів здійснюють за допомогою механізованих пристроїв. Під час відбору проб реагентів вручну працівники користуються пробовідбірниками з ручкою завдовжки не менше ніж 200 мм.

3. Бачки для витрачання ціанідів розташовують на реагентних майданчиках в ізольованому приміщенні, яке обладнують місцевою витяжною вентиляцією. Для обмеження доступу приміщення закривають на замок.

4. Введення ціанідів у місце їх подавання здійснюють так, щоб унеможливлювався вільний доступ працівників до їх розчину. Вимірювати кількість реагентів у місцях їх подавання забороняється.

5. Чани, проміжні та витратні бачки для реагентів і пов’язані з ними комунікації обладнують аварійними ємностями, в які повністю зливають реагенти самопливом.

Стічні води реагентних майданчиків видаляють по окремому трубопроводу, минаючи дренажні пристрої флотаційного відділення.

Забороняється змішування кислот з розчинами ціанідів, ксантогенатів, флотореагентів, сірчаного натрію та гідросульфіду.

Забороняється змішування розчинів мідного, цинкового та залізного купоросів, хлористого цинку та хлористого кальцію з розчинами сірчаного натрію, гідросульфіду та ціаніду для унеможлив-лення виділення при цьому високотоксичних речовин - сірководню та синильної кислоти, а також нерозчинних осадів, які засмічують трубопроводи.

6. Шпиндель блока імпелера флотаційної машини в разі зашламування камер розкручують вручну з розбірного дерев’яного помосту при зупиненому пікогоні. Двигун вмикають після виведення працівників з помосту.

Перевіряти стан пульпи в камері вручну забороняється.

7. Для аварійного розвантаження флотаційних машин і збирання змивних вод передбачають зумпфи з насосами.

8. Під час заміни або прочищення аероліфтних трубок на пневматичних флотаційних машинах працівники використовують захисні окуляри.

9. Під час виробництва миш’яковистого ангідриду всі технологічні операції виконують у герметичних системах з автоматичним керуванням технологічним процесом та з використанням працівниками ЗІЗ.

2. Вимоги до відділень магнітної сепарації та електричних методів збагачення руд

1. Технічний персонал, який обслуговує сепаратори, що належать до електроустановок напругою до 1000 В, повинен знати технологічні особливості сепарації залежно від типу сепаратора та виконувати вимоги Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Комітету по нагляду за охороною праці Міністерства праці та соціальної політики України від 09 січня 1998 року № 4, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10 лютого 1998 року за № 93/2533 (далі - НПАОП 40.1-1.21-98).

2. Під час експлуатації електромагнітних і магнітних сепараторів забороняється:

торкатися до працюючої обертової частини сепаратора металевими деталями та предметами;

працювати у разі недостатнього освітлення робочого місця;

натискати у разі пробуксовки на паси та ланцюги руками або сторонніми предметами;

витягати з працюючого сепаратора сторонні предмети та користуватися несправним інструментом;

змащувати та регулювати сепаратор, якщо не вимкнено електродвигун привода.

3. Під час зупинки електромагнітного сепаратора вимикають напругу з його обмоток магнітної системи.

Ремонт сепараторів проводять після повної їх зупинки та вимкнення електромагнітної системи від мережі постійного струму. Разом з тим розбирають електричну схему.

4. У разі сухої магнітної та електромагнітної сепарації апаратуру розташовують у герметичних кожухах з патрубками для з’єднання із системою витяжної вентиляції.

При несправній або вимкненій вентиляції експлуатація сепараторів забороняється.

5. Оглядові та шурувальні люки жолобів та сепараторів під час роботи закривають засувками.

Вибирати вручну шматки руди та інші предмети з лотків живильників забороняється.

6. Регулювати зазор і правильність ходу стрічки сепаратора підкладанням під неї сторонніх предметів забороняється.

7. Вхід у приміщення, де розташовуються електросепаратори, стороннім особам забороняється.

8. Корпус електричного сепаратора має бути пиловологонепроникним. Пуск сепараторів у роботу за відсутності герметичності корпусу та всіх люків (оглядових отворів) у його обшивці забороняється.

9. Дверцята, що забезпечують доступ до внутрішніх частин сепаратора, обладнують електричним блокуванням, яке унеможливлює їх відчинення під час роботи сепаратора.

10. Доторкатися до струмовідних частин сепаратора, вимкненого з мережі високої напруги, до їх розрядження та перевірки індикатором забороняється.

11. Дверцята обшивки сепаратора відчиняють та проводять поточний ремонт обладнання лише у присутності іншої особи. Винятком із цього є заміна запобіжників, протирання та підтягування контактів з боку апаратури низької напруги. У цьому випадку попередньо знімають напругу з цього апарата.

12. Робочі місця машиніста електросепаратора та оператора випрямних пристроїв обладнують ізоляторами.

VII. Вимоги під час гідрометалургійного збагачення

1. Вимоги до обладнання, що експлуатується під низьким тиском

1. Реактори та вилуговувачі обладнують технічними засобами контролю рівня заповнення їх розчинами, сигналізацією та блокуванням, що унеможливлює перевищення визначеного рівня.

У системах без приладів автоматики наповнення розчинами проводять таким чином, щоб обов’язкова відстань між дзеркалом рідини та краєм ємності у реакторі була в межах 0,3-0,5 м та у вилуговувачі - 0,15-0,20 м.

2. Дозування компонентів розчинів (пульп) та їх змішування автоматизують для запобігання бурхливій реакції з виділенням газів та викидами сумішей.

3. Під час роботи реактора кришки та всі фланцеві з’єднання реактора щільно закривають та закріплюють.

Перед пуском реактора у роботу вмикають місцеву витяжну та загальнообмінну вентиляцію. Пуск реактора та увімкнення системи вентиляції зблоковують та обладнують сигналізацією.

4. Випускні штуцери реактора прочищають тільки під час повної зупинки мішалки, відсутності розчину (пульпи) у реакторі та після перекриття трубопроводів живлення.

Для аварійного зливання розчину з реактора передбачають окремий випуск з відповідними комунікаціями або ємностями.

2. Вимоги до обладнання, що експлуатується під високим тиском

1. До роботи на апаратах високого тиску допускаються працівники, які мають право на обслуговування цих апаратів. Усі апарати високого тиску обладнують контрольно-вимірювальними приладами та запобіжними пристроями, що запобігають відхиленню режиму роботи апарата (тиск, температура тощо) від допустимих значень. Експлуатація апаратів високого тиску без контрольно-вимірювальних приладів забороняється.

2. Завантаження та розвантаження апаратів високого тиску здійснюють механізованим способом. Розвантаження їх вручну виконують не менше двох працівників в ізолювальних дихальних апаратах. Розвантажують продукт у магістральні трубопроводи, що відповідають цьому продукту, або в передбачені для цього ємності.

3. Усі виробничі приміщення, в атмосфері яких можлива поява шкідливих для здоров’я працівників газів, аерозолів та інших викидів, обладнують припливно-витяжною вентиляцією, оснащують відповідними приладами із системами звукової та світлової сигналізації про перевищення ГДК шкідливих речовин.

4. Дії працівників у разі перевищення концентрацій шкідливих речовин в атмосфері виробничих приміщень понад ГДК, у тому числі й у випадку аварійних викидів, визначаються розробленою на фабриці інструкцією.

Інструкцією передбачається негайне виведення працівників із приміщення у безпечну зону з відновленням роботи тільки після зниження концентрації шкідливих речовин на робочому місці до санітарних норм.

У всіх аварійних ситуаціях працівники цеху застосовують ЗІЗ.

5. Роботи в апаратах високого тиску здійснюються відповідно до вимог, зазначених у розробленій на фабриці інструкції, в якій передбачають:

підготовку апарата до зупинки із вжиттям заходів, що унеможливлюють його помилковий пуск і подачу живлення до нього;

порядок дій працівників у разі аварійної зупинки апарата;

організацію ремонту, налагодження та обслуговування апарата;

порядок допуску працівників для роботи в захисному апараті та заходи безпеки;

контроль за безпекою та якістю робіт, що виконуються в апараті високого тиску;

порядок введення апарата в експлуатацію.

VIII. Вимоги під час згущення, зневоднення і сушіння продуктів збагачення руд

1. Вимоги під час згущення пульпи

1. Радіальні згущувачі, пірамідальні і коритні відстійники огороджують, якщо верхня кромка їх борту над рівнем робочого майданчика знаходиться на висоті менше ніж 1,0 м. Закриті зверху пірамідальні відстійники вздовж борту можна не огороджувати, але всі отвори, ремонтні люки та лази перекривають металевими кришками.

2. У разі розташування радіального згущувача поза будівлею для запобігання доступу сторонніх людей на обслуговуючі майданчики вхід на них огороджують та обладнують дверима, що зачиняються, а самі майданчики виготовляють з матеріалу, що унеможливлює ковзання та накопичення на них пилу і шламу (протяжно-витяжна сітка, пруток тощо).

3. Ходіння по бортах радіальних згущувачів, пірамідальних і коритних відстійників забороняється.

4. Під час вимірювання густини пульпи та відбору проб забороняється ставати на кільцевий жолоб і заходити за огородження майданчика ферми.

Забороняється виводити вантажний кінець рухомої ферми згущувачів за кільцевий жолоб на обслуговуючі (прохідні) майданчики. Підйом на рухому ферму згущувача здійснюють по драбині з поручнями.

Очищати кільцевий жолоб згущувача можна після вимкнення привода рухомої ферми. Пересуватися по обслуговуючих майданчиках привода згущувача за наявності на них мокрої сировини та піни забороняється.

5. Конструкція пристроїв, що забезпечують рівномірне розподілення сировини за шириною зневоднювальних грохотів, повинна унеможливлювати викид сировини, що зневоднюється, та розбризкування пульпи.

6. Під час очищення лабіринтів від шламу грохот зупиняють, живлення грохота або дугового сита вимикають. На пускових пристроях вивішують попереджувальний плакат «Не вмикати! Працюють люди!».

2. Вимоги до фільтрувальних апаратів

1. Підтягувати сектори та відновлювати обрив стяжного дроту на працюючих барабанних і дискових вакуум-фільтрах забороняється.

2. Барабанні фільтри, обладнані пристроями для змивання осаду, огороджують для захисту обслуговуючого персоналу від бризок.

3. Під час обслуговування фільтрувальних апаратів для очищення рам і полотен від кеку користуються спеціальними лопатками.

4. Під час роботи затискного пристрою фільтра-преса забороняється виправляти рами, плити та фільтрувальні серветки.

5. Перед розвантаженням фільтра-преса від кеку та під час його розбирання його продувають стисненим повітрям до максимального видалення рідини. Роботу з розбирання та розвантаження виконують одночасно не менше ніж два працівники.

6. Для запобігання розбризкуванню розчину під час продування фільтр-прес накривають тканиною.

7. Під час роботи фільтрувальних апаратів зі шкідливими виділеннями витяжна вентиляція працює безперервно. Нутч-фільтри закривають кришками.

8. Листові фільтри з висувними рамами обладнують стаціонарними майданчиками для змивання осаду.

9. Центрифуги обладнують блокуванням, що унеможливлює їх роботу, якщо кришки відкриті, підвищена їх вібрація, перевантажено і не стабілізовано живлення.