Інструкція з експлуатації засобів індивідуального захисту шахтарів он праці України

ЗАТВЕРДЖЕНО

наказ Держнаглядохоронпраці України

від 26.10.2004 р. № 236

ІНСТРУКЦІЯ З ЕКСПЛУАТАЦІЇ ЗАСОБІВ ІНДИВІДУАЛЬНОГО

ЗАХИСТУ ШАХТАРІВ

До підрозділу 8.3 Правил безпеки у вугільних шахтах

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1. Забезпечення шахтарів спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту (далі - З1З) повинно відповідати галузевим нормам безкоштовного видавання спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту робітникам діючих шахт, розрізів та підприємств вугільної промисловості.

1.2. Забезпечення робітників та службовців підприємств ЗІЗ здійснюється на підставі щорічно складаємих заявок до галузевих органів постачання або шляхом самостійного придбання.

1.3. Засоби індивідуального захисту, що застосовуються на шахтах, прибаються за наявності у підприємства-виготівника сертифікату відповідності ЗІЗ МакНДI, НДIГД та інших організацій, які мають атестат акредитації на право проведення сертифікації. Копії сертифікатів повинні бути виконані на спеціальних бланках з водяними знаками встановленого зразка і зобов'язані зберігатися на підприємстві-споживачі ЗІЗ протягом усього терміну дії сертифіката.

1.4. Якість ЗІЗ підтверджується періодичними випробовуваннями на відповідність нормативно-технічної документації (далі - НТД) інститутом МакНДІ або спеціалізованим випробувальним центром.

1.5. ЗІЗ, що не відповідають вимогам стандартів та технічних умов, підлягають поверненню з пред'явленням у встановленому порядку певних рекламацій постачальнику, який повинен надіслати замовнику замість забракованих придатні до експлуатації засоби індивідуального захисту.

1.6. Прийняті на склад підприємства ЗІЗ повинні пройти маркування, що посвідчує власність підприємства. На одну з деталей спеціального одягу (нагрудну кишеню, рукав, спинку та ін.) наноситься незмивною фарбою контрастного кольору штамп (емблема), фірмовий знак підприємства з написом короткого найменування підприємства. Розмір штампа (емблеми) повинен бути не меншим як 8×8 см (або діаметром 8 см).

На підборт, підкомір куртки та підкладку паска штанів незмивною фарбою ставиться тавро-табельний номер працюючого.

1.7. Видавання робітникам та службовцям і здавання ними ЗІЗ повинні відмічатися в особистій картці. Особиста картка зберігається в спеціальній картотеці у призначеної відповідальної особи.

1.8. Не дозволяється видавання замість спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту матеріалів для їх виготовлення або грошових сум на їх придбання.

1.9. ЗІЗ, які стали непридатними для використання до закінчення визначеного терміну носіння з причин, незалежних від робітника, повинні бути відремонтовані або замінені.

1.10. Чергові ЗІЗ колективного користування повинні знаходитись у коморі цеху чи дільниці або закріплюватися за певним робочим місцем та видаватися робітникам і службовцям лише під час виконання тих робіт, для яких вони передбачені.

Відповідальність за чергові засоби індивідуального захисту покладають на особу з адміністративно-технічного персоналу.

1.11. Забороняється робітникам та службовцям після закінчення роботи виносити спеціальне взуття, спеціальний одяг та інші засоби індивідуального захисту за межі підприємства.

1.12. Спеціальний одяг, спеціальне взуття, повернені робітниками та службовцями по закінченні строку носіння, але ще придатні до використання, повинні бути відремонтовані та використані за призначенням, а не придатні до носіння - списані.

2. ПРАВИЛА ЗБЕРІГАННЯ ЗІЗ У ПРИМІЩЕННЯХ СКЛАДІВ

2.1. Під час зберігання ЗІЗ у приміщеннях складів повинні дотримуватися вимоги, викладені в нормативно-технічній документації на ці засоби.

2.2. Після транспортування ЗІЗ в умовах знижених температур перед видаванням робітникам засоби індивідуального захисту необхідно витримати в умовах температури зберігання не менше доби.

2.3. Приміщення складів для зберігання ЗІЗ повинні бути сухими, опалюваними, з природною вентиляцією, що забезпечує одноразовий повітряний обмін на годину, й оснащені автоматичною охоронно-пожежною сигналізацією, вимірювачами температури та вологості (психрометри).

2.4. Під час стелажного зберігання спецодяг повинен розміщуватися за родовою ознакою (чоловічий, жіночий), за видами (костюми, халати, утеплений спецодяг, водозахисний спецодяг, комбінезони та ін.). Навпроти кожного виду спецодягу на стелажах повинні вивішуватися таблички із зазначенням стандарту, технічних умов, виду, розміру та зросту.

2.5. Хутряні вироби (кожухи, кожушки овчинні та ін.) повинні складатися навпіл лицьовим боком усередину. Під час зберігання хутряних та вовняних виробів повинен застосовуватися протимільний засіб, запакований у бавовняні торбинки, розміщені між виробами.

2.6. Костюми, плащі та інші вироби з прогумованих тканин та штучної шкіри повинні складатися лицьовим боком у два згини, перегинатися впоперек та розміщуватися на стелажах.

2.7. Спецодяг з бавовняних, напівлляних, лляних тканин повинен складатися на стелажах таким чином: куртки розстібнуті, бічні сторони складені вздовж спини та виріб складений упоперек. Куртки та штани повинні розміщуватися окремо.

2.8. Спецвзуття, яке надходить на склад, повинне зберігатися в окремих сухих приміщеннях ізольовано від будь-яких інших предметів та матеріалів, розсортовуватися за видами, захисними якостями.

2.9. Зберігання взуття у тарі повинно здійснюватися на стелажах або дерев'яних помостах штабелями висотою не більше як 1,5 м. Відстань від підлоги до помосту або нижньої полиці стелажа повинна бути не меншою як 0,2 м. Відстань від взуття, що зберігається, до зовнішніх стінок складу, опалювальних та нагрівальних приладів повинна бути не меншою як 1,0 м. Між стелажами, штабелями та стінками складу повинні бути проходи не меншими як 0,7 м. Взуття повинне захищатися від попадання прямого сонячного проміння, впливу парів, газів і хімічних речовин.

Зберігання засобів індивідуального захисту хребта (протирадикулітні пояси) повинно здійснюватися на стелажах або дерев'яних помостах штабелями висотою не більше як 1,0 м. Під час зберігання протирадікулітних поясів повинен застосовуватися протимільний засіб, запакований у бавовняні торбинки, розміщені між виробами, які зберігаються.

2.10. Чоботи та півчоботи шкіряні, з полімерних матеріалів повинні складатися по двоє з розпрямленими халявами, берцями.

2.11. Протягом довгострокового зберігання спецвзуття в складі повинні здійснюватися заходи щодо запобігання псуванню міллю підкладки утепленого спецвзуття, а також вкладних устілок із повсті. Під час зберігання спецвзуття не повинне піддаватися впливу мастил, бензину, кислот, розчинників.

2.12. Полімерне спецвзуття повинне зберігатися при температурі від +5 до +20°С та відносній вологості 50-70%.

2.13. Валяні чоботи повинні зберігатися в добре вентильованому приміщенні з температурою від +8 до +16°С та відносною вологістю повітря 55-56% і не рідше 2 разів на рік оброблятися протимільним засобом. Взяте на зберігання утеплене спецвзуття, яке було в користуванні, повинно підлягати дезинфекції, старанно очищатися від забруднення.

2.14. Каски захисні у складських приміщеннях повинні зберігатися розсортованими за типорозмірами та кольорами в зачиненому сухому опалюваному приміщенні з температурою повітря +15...+18°С на відстані не меншій як 1,0 м від опалювальних приладів на стелажах.

2.15. Респіратори, окуляри та маски захисні, рукавички гумові, ізолюючі костюми, протишумні навушники, наколінники можуть розкладатися на стелажах як у коробках, пакетах, пачках, так і розпаковані.

Респіратори та наколінники повинні зберігатися у заводській упаковці в опалюваному приміщенні з нормальною вологістю повітря не ближче як 1 м від опалювальних приладів. Їх необхідно оберігати від руйнуючого полімерні матеріали (гуму, пластмаси та ін.) впливу світла, особливо від прямого сонячного проміння.

2.16. Ящики з респіраторами та додатковими фільтруючими патронами можуть зберігатися у штабелях, але не більше ніж 5 ящиків по висоті. При цьому вони не повинні підлягати механічним впливам і дії прямого сонячного проміння. Температура в приміщенні протягом зберігання респіраторів може бути в межах від 0 до +25°С. Респіратори, що зберігалися при температурі 0° та нижче, перед використанням потрібно витримувати протягом 24 годин при кімнатній температурі.

2.17. Запобіжні пояси повинні зберігатися у підвішеному стані або розташовуватися на полицях стелажів в один ряд. Перед закладанням на зберігання запобіжні пояси повинні просушуватися, металеві частини протиратися, а шкіряні змащуватися жиром.

2.18. При штабельному зберіганні захисних та запобіжних пристосувань ящики, мішки, коробки та пакети з перерахованими виробами повинні вкладатися на дерев'яні помости. Відстані між штабелями, а також між штабелями та зовнішніми стінами складу повинні бути не меншими за 0,7м.

3. ЗБЕРІГАННЯ ЗІЗ ПРОТЯГОМ ЕКСПЛУАТАЦІЇ

3.1. Зберігання ЗІЗ, що знаходяться в експлуатації, здійснюється в спеціально оснащених приміщеннях (гардеробних, респіраторних та ін.).

3.2. За часом зберігання ЗІЗ розрізняють: міжзмінне, тимчасове (на період відпустки, хвороби та ін.) та сезонне. Зберігання здійснюється відкритим, закритим або іншими способами.

3.3. Протягом міжзмінного зберігання спецодягу (лляного, напівлляного, бавовняного, білизни, теплозахисного), спецвзуття, касок, підкасників, рукавиць, онуч, протирадикулітних поясів, наколінників зазначені ЗІЗ розміщуються на спеціальних вішалках-тремпелях із ступінчастим розташуванням або в шафах, оснащених вентиляцією. Спеціальне взуття зберігається в нижній частині контейнерів (вішалок). Забороняється зберігання ЗІЗ у вузлах.

3.4. Зберігання водозахисного спецодягу з прогумованих тканин та матеріалів із полімерним покриттям повинне здійснюватися в спеціальних приміщеннях або сушильних камерах із температурою не вищою як 30 °С.

3.5. Спецодяг, оброблений спеціальним захисним просоченням, повинен зберігатися на стелажах у чистому відділенні пральні віддалі від опалювальних систем.

3.6. Черговий спецодяг, спецвзуття та інші ЗІЗ колективного користування повинні знаходитися у коморі дільниці або адміністративно-побутового комбінату (далі - АПК). Крім того, чергові ЗІЗ можуть закріплюватися за робочими місцями та передаватися від однієї зміни до іншої. У цьому разі ЗІЗ видаються під відповідальність осіб з адміністративно-технічного персоналу.

3.7. Чергове спецвзуття, яке було в користуванні, повинно підлягати дезинфекції, старанно очищуватися від забруднень, просушуватися та ремонтуватися.

3.8. Тимчасове зберігання ЗІЗ повинне здійснюватись у спеціально відведених із цією метою сухих провітрюваних приміщеннях-складів на стелажах.

3.9. Теплий спецодяг і спецвзуття після закінчення користування повинні здаватися на організоване зберігання до настання холодної пори року. Для уникнення знеособлення приймання та видавання теплого спецодягу та спецвзуття повинні здійснюватися за йменним списком.

3.10. Заздалегідь теплий спецодяг та спецвзуття, які були в ужитку, повинні просушуватися, очищуватися від забруднень та пилу, ремонтуватися, дезинфікуватися і під час зберігання підлягати огляду раз на місяць.

Для зберігання хутряних та вовняних виробів повинен застосовуватися протимільний засіб. Необхідна кількість цього засобу повинна визначатися інструкцією з його застосування.

3.11. Зберігання касок, які знаходяться в експлуатації, здійснюється в гардеробних АПК разом із спеціальним одягом у відкритих шафах або закритими - залежно від способу зберігання спецодягу.

3.12. Зберігання захисних окулярів, щитків, навушників, наколінників здійснюється у респіраторній або спеціальному приміщенні, розкладеними на стелажах.

3.13. Наколінники, налокітники та протирадикулітні пояси зберігаються разом із спецодягом у гардеробних АПК.

3.14. Зберігання запобіжних поясів здійснюється в коморах дільниць та цехів.

3.15. Зберігання респіраторів у процесі експлуатації здійснюється у приміщенні АПК шахти поблизу лампової, у спеціально відведеному для цього приміщенні - респіраторній.

3.16. Площа приміщення респіраторної визначається кількістю робітників, що обслуговуються. На кожні 250 чоловік, зайнятих у зміну, загальна площа повинна бути не меншою як 40 м2.

Приміщення повинно мати достатнє природне й штучне освітлення, бути добре вентильованим і опалюваним, підлягати щозмінному вологому прибиранню.

3.17. До респіраторної повинна підводитися холодна та гаряча вода для промивання півмасок із метою видалення з них пилу та бруду і для їх дезинфекції, а також стиснене повітря для проведення щозмінного знепилення.

3.18. Приміщення респіраторної поділяється на дві частини: в одній, що прилягає до вікна видавання, розміщують шафи для зберігання респіраторів; в іншій, що прилягає до вікна приймання, розміщують устаткування для обробки респіраторів та їх ремонту.

3.19. Устаткування для обробки респіраторів включає в себе: приймальний стіл, установку для продування фільтрів, раковину для миття, стіл для укладання півмасок після миття, сушильну шафу, ремонтний та контрольний столи для поточного ремонту, збирання, регулювання, огляду та перевірки респіраторів.

3.20. Видавання та приймання респіраторів здійснюють через відповідні вікна в стіні, суміжній з коридором, яким проходять робітники.

3.21. Респіратори слід зберігати в індивідуальних пакетах або сумках в окремих відділеннях стелажів із відповідними номерами.

3.22. Респіратор закріплюється за кожним робітником, якому видається жетон, що відповідає номеру респіратора. Здаючи жетон, робітник перед початком зміни отримує свій респіратор. Жетон навішують на табельну дошку, яка знаходиться усередині респіраторної - біля вікна приймання.

4. ДОГЛЯД ЗА ЗАСОБАМИ ІНДИВІДУАЛЬНОГО ЗАХИСТУ

4.1. Для збереження захисних, експлуатаційних і гігієнічних властивостей ЗІЗ протягом нормативного строку на підприємствах повинен застосовуватися комплекс заходів щодо догляду за ними: сушіння, знепилення, прання, хімчистка, поновлення просочень, дезинфекція, миття, ремонт, волого-теплова обробка та ін.

4.2. У разі незначного вмісту вологи (до 0,5 кг на один комплект спецодягу) сушіння повинне здійснюватися на місцях міжзмінного зберігання (у гардеробних).

4.3. При закритому способі зберігання сушіння мокрого спецодягу (понад 0,5 кг вологи на один комплект) повинне здійснюватися нагрітим повітрям за допомогою калориферних пристроїв.

4.4. При відкритому способі зберігання сушіння мокрого спецодягу повинне здійснюватися в спеціальних приміщеннях, оснащених нагрівальними приладами та витяжною вентиляцією, з температурою не вищою як 50°С.

Сушіння водозахисного спецодягу з прогумованих тканин повинне здійснюватися з температурою не вищою як 50°С.

4.5. Очищення спеціального одягу від забруднень здійснюється одним із чотирьох способів: сухе знепилювання, мокре знепилювання, прання та хімчистка.

4.6. Сухе знепилювання спецодягу повинне здійснюватися у спеціальних приміщеннях, оснащених витяжною вентиляцією та пристроями для знепилювання спецодягу та розміщених поряд із відділеннями для міжзмінного зберігання спецодягу.

4.7. Приміщення для знепилювання спецодягу потрібно проектувати виходячи з умов застосованої системи обслуговування. Самообслуговування дозволяється при кількості працюючих у найбільш численній зміні до 30 чоловік. При великій кількості гірників знепилювання спецодягу необхідно здійснювати черговим персоналом із розрахунку 100 комплектів спецодягу на 1 людину за зміну.

4.8. Знепилювання спецодягу після його сушіння повинне здійснюватися пневматичним способом, як найбільш ефективним при великому запиленні спецодягу, в пристроях, що не вимагають присутності людини.

Пристрій для знепилювання не повинен сприяти додатковому запиленню приміщень гардеробної, не повинен викликати зношення під час обробки спецодягу будь-якого вигляду та з будь-якого матеріалу, повинен бути безпечним у роботі.

4.9. Спецодяг, що підлягає знепилюванню, з місць зберігання до знепилювального пристрою повинен надходити на спеціальному пересувному столі по 8-10 комплектів і знепиленим повертатися на місце зберігання.

4.10. Мокрому знепилюванню повинен підлягати верхній спеціальний одяг щоденно в період між праннями. Режим мокрого знепилювання наведений у табл. 1.

Таблиця 1

Режим мокрого знепилювання верхнього спеціального одягу шахтарів

Операції

Температура води,°С

Водяний модуль, λ

Витрати води, л на 1 кг сухого робочого одягу

Тривалість,

хв.

Попереднє полоскання I

20-30

9,0

Попереднє полоскання II

40-50

6,5

Прання

50-60

3,5

12

Полоскання I

40-60

5,5

Полоскання II

30-40

5,5

Полоскання III

20-30

5,5

Загальна тривалість прання

27

Завантаження та вивантаження

Усього

31

Мокре знепилювання спеціального одягу, забрудненого антрацитовим пилом, здійснюється теплою водою, а спеціального одягу, забрудненого буровугільним та кам'яновугільним пилом, - із додаванням миючих засобів, що вміщують змочувальні поверхнево-активні речовини. Витрати миючих засобів - 6-12 г/кг спецодягу.

4.11. Верхній спеціальний одяг повинен підлягати пранню або хімчистці, періодичність яких обумовлена професією та групою виробничих процесів (табл. 2).

Таблиця 2

Періодичність обробки спецодягу

Група виробничих процесів і періодичність обробки

Найменування професій

I«а» - 1 раз на 2 тижні

Робітники лампової, електрослюсарі з ремонту респіраторів та інтерферометрів, робітники душових, з ремонту спецодягу та спецвзуття, прибиральники виробничих приміщень, табельники, чергові підстанції, телефоністи, художники-оформлювачі, палітурники, вагарі, оператори, теслярі, сторожі

І«б» - 1 раз на тиждень

Електрослюсарі, електро- та газозварники, слюсарі, токарі, фрезерувальники, машиністи транспортних машин і механізмів, робітники із змазування машин і механізмів, машиністи насосних установок та компресорних установок, машиністи кранів та автокранів, електрики-обмотувальники, акумуляторники, мідники, жерстяники, шліфувальники, апаратники, різноробочі мехмайстерень, машиністи-трубопровідники, робітники матеріального складу, зарядники електровозних батарей, оператори пульта керування лебідок, рукоятники, кочегари, помічники кочегарів (зольники), теслярі

І«в» - 1 раз на тиждень

Мийники, сепараторники, сушильники, флотаторники, дозувальники, оператори пульта керування, дезінтеграторники, центрифугівники, машиністи з обслуговування знепилювальних пристроїв, загущувачив, насосів та гідроциклонів, з обслуговування дробарок, грохотів, електродвигунів та живильників, осланцювальники, машиністи конвеєрів, оператори канатної дороги, машиністи з прання спеціального одягу (пралі)

II«б» - 1 раз на тиждень

Ковалі та молотобійники

II«в» - 1 раз на тиждень

Шламувальники, машиністи з обслуговування змащувальних установок та установок із перекачування реагентів

ІІ«г» - щоденно

Робочі, задіяні на підземних роботах, вибиральники породи, машиністи пульта керування сортувань, відбиральники проб, приймальники вугілля, робітники з прибирання вугілля та пилу, дробильники, вантажники вугілля до залізничних вагонів

ІІ«д» - два рази на тиждень

Машиністи та помічники машиністів бурових станків,

робітники маркшейдерської та геологічної служби, постачальники ВМ, постачальники-такелажники, відкатники, машиністи електровозів на поверхні, териконники, слюсарі АТЗ, чистильники бункерів, фільтрувальники, шлакувальники, вантажники

ІV«а» - у разі забруднення

Працівники їдалень, питних станцій та кафетеріїв, сатураторники

4.12. Прання спецодягу повинне здійснюватися у механічних пральнях, розташованих в АПК вугільних шахт або в спеціальних будівлях поряд із ними.

4.13. Об’єм спецодягу для прання повинен визначатися за наявною кількістю прцівників із врахуванням періодичності його обробки та ваги.

4.14. Підготовка спецодягу до прання передбачає сортування за наступними ознаками:

а) щодо волокнистого складу тканини - бавовняна, лляна, вовняна, змішана;

б) щодо кольору та міцності фарбування - біла та кольорова;

в) щодо характеру та ступеню забрудненості - середньозабруднена (без затертих місць), сильнозабруднена (з мастильними та іншими плямами) та осбливозабруднена;

г) перевірку маркування спецодягу, що позначає особову належність спецодягу;

ґ) визволення спецодягу від сторонніх речей.

Перед пранням одяг повинен знепилюватися пневматичним способом.

4.15. Брудний спецодяг, підготовлений до прання, повинен зберігатися віддалі від опалювальних приладів невеликими частинами на дерев’яних ґратах із перетинками, піднятими над підлогою на 200 мм.

Для збереження забарвлення тканини спецодягу перед пранням рекомендується обробляти її розчином кухонної солі з розрахунку 50 г на 1 кг сухого спецодягу.

4.16. Дуже забруднений спецодяг рекомендується перед пранням замочувати у спеціальному чані або пральній машині протягом 4-12 годин у теплій воді при температурі +30...+35 °С, взятій з розрахунку 10 л води на 1 кг сухого спецодягу, або замочувати протягом 4-12 годин у спеціально підготовленому водному розчині, який містить 40-50 г/л господарського мила, керосин з розрахунку 50 г на 1 кг сухого одягу. Після закінчення замочування додають гарячу воду, а потім рідину зливають.

4.17. Прання верхнього одягу повинне здійснюватися у спеціальних пральних машинах.

Прання бавовняного, лляного, напівлляного спецодягу, білизни рекомендується здійснювати у пральних машинах зі спецодягу рекомендується здійснювати у пральних машинах зі швидкістю обертання внутрішнього барабана 1-1,4 м/с, а спецодягу з вовняних, синтетичних тканин та утепленого спецодягу - 0,5-0,7 м/с.

Технологічні режими обробки верхнього спецодягу та білизни повинні відповідати табл. 3, 4, 5.

Таблиця 3

Режим періодичного прання верхнього спеціального одягу

Операції

Температура води, °С

Водяний модуль, λ

Витрати води, л на 1 кг сухого робочого одягу

Тривалість, хв.

Попереднє полоскання I

20-30

9,0

Попереднє полоскання II

40-60

6,5

Прання

60-80

3,5

12

Полоскання I

60-70

5,5

Полоскання II

30-40

5,5

Полоскання III

20-30

5,5

Загальна тривалість прання

30

Витрати миючого засобу - 30 г/кг спеціального одягу.

Таблиця 4

Режим прання знеособлених речей

Операції

Температура води, °С

Водяний модуль,

Витрати води, л на 1 кг сухого робочого одягу

Тривалість, хв.

Замочування

20-30

8,0

Полоскання I

40-60

5,5

Прання

95-100

3,5

20

Полоскання I

70-80

5,5

Полоскання II

60-70

5,5

Полоскання III

40-50

5,5

Загальна тривалість прання

40

Витрата миючих засобів для прання речей, забруднених антрацитовим пилом: порошок спеціальний - 30 г/кг або миюча композиція: мило господарське - 30 г/кг, сода кальцинована - 25 г/кг.

Витрата миючих засобів на прання спецодягу, забрудненого кам’яновугільним чи буровугільним пилом: порошок - 30 г/кг.

Таблиця 5

Режим прання натільної білизни та рушників

Операції

Температура води, °С

Водяний модуль,

Витрати води, л на 1 кг сухого робочого одягу

Тривалість, хв.

Замочування

20-30

8,0

Полоскання I

40-60

5,5

Прання

95-100

3,5

20

Полоскання I

80-70

5,5

Полоскання II

70-60

5,5

Полоскання III

50-40

5,5

Полоскання IV

30-20

5,5

Загальна тривалість прання

40

Режим прання вовняного кислотозахисного спецодягу

1. Триразове промивання кислотозахисного спецодягу в пральній машині холодною водою зі зміною промивної води, тривалість кожного промивання - 7-10 хв.

2. Прання у пральній машині у мильно-водяному розчині з температурою не вищою як 80 °С, тривалість прання - 30 хв. Склад мильно-водяного розчину: води - в 6-кратній кількості від маси сухого спецодягу та мила - 30 г на 10 кг сухого спецодягу.

3. Триразове полоскання у пральній машині холодною водою протягом 7-10 хв.

Такий самий режим рекомендовано під час прання кислотозахисного спецодягу, виготовленого з бавовняних тканин із кислотозахисним просоченням та застосовуваного під час робіт зі слабкими кислотами (концентрація не вища за 18-20%).

Норми витрат пральних матеріалів (миючих засобів) повинні відповідати табл. 6.

4.18. Спецодяг, виготовлений з тканини із захисним просоченням, після прання повинен оброблюватися спеціальними розчинами для поновлення його захисних якостей.

4.19. «Чергові» та знеособлені речі (спецодяг, білизна, онучі та ін.) повинні пратися після кожного користування за режимом, наведеним у табл. 3.

4.20. Викручування спецодягу після прання повинне здійснюватися в центрифугах. Викручування здійснюється протягом 10-30 хв. до остаточної вологості не більше як 50%. Питома норма завантаження центрифуг складає 1 кг сухого спецодягу на 7-8 дм2.

Таблиця 6

Норми витрат пральних матеріалів (у кг/т спецодягу)