Правила охорони праці під час виробництва неорганічних хімічних реактивів № 808/18103 ляд

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду

19.08.2010 N 157

Зареєстровано

в Міністерстві юстиції України

13 вересня 2010 р. за N 808/18103

ПРАВИЛА

ОХОРОНИ ПРАЦІ ПІД ЧАС ВИРОБНИЦТВА НЕОРГАНІЧНИХ ХІМІЧНИХ РЕАКТИВІВ

I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1. Ці Правила встановлюють вимоги охорони праці для виробництв неорганічних хімічних реактивів і поширюються на всі підприємства, установи, організації незалежно від форм власності (далі - підприємства), діяльність яких пов'язана з експлуатацією та реконструкцією виробництв неорганічних хімічних реактивів.

1.2. Ці Правила є обов'язковими для роботодавців та працівників виробництв неорганічних хімічних реактивів.

II. ВИЗНАЧЕННЯ ТЕРМІНІВ

У цих Правилах терміни вживаються у такому значенні:

дихальні лінії - запобіжні системи, призначені для випускання накопичених повітря і пари, що унеможливлює створення вакууму в ємкостях під час подавання чи відбирання рідини або в наслідок температурних коливань в ємкостях.

III. ПОЗНАЧЕННЯ ТА СКОРОЧЕННЯ

У цих Правилах вживаються такі позначення та скорочення:

ГДК - граничнодопустима концентрація шкідливих речовин у повітрі робочої зони;

ГОСТ - міждержавний стандарт;

ГР - горючі речовини;

ДБН - державні будівельні норми;

ДСанПіН - державні санітарні правила і норми України;

ДСН - державні санітарні норми України;

ДСП - державні санітарні правила України;

ДСТУ - державний (національний) стандарт України;

ЗВТ - засоби вимірювальної техніки;

ЗІЗ - засоби індивідуального захисту;

КВПіА - контрольно-вимірювальні прилади і автоматика;

ЛЗР - легкозаймисті рідини;

НАПБ - нормативний акт з пожежної безпеки;

НД - нормативний документ;

НПАОП - нормативно-правовий акт з охорони праці;

ПАЗ - протиаварійний автоматичний захист;

ПЛАС - план локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій;

СН - строительные нормы (колишнього СРСР, дію яких в Україні не скасовано);

СНиП - строительные нормы и правила (колишнього СРСР, дію яких в Україні не скасовано);

ССБТ - система стандартов безопасности труда.

IV. ОРГАНІЗАЦІЙНІ ЗАХОДИ ОХОРОНИ ПРАЦІ ДЛЯ ВИРОБНИЦТВ НЕОРГАНІЧНИХ ХІМІЧНИХ РЕАКТИВІВ

4.1. Усі будівлі, споруди, транспортні, енергетичні та інші інженерні комунікації, розміщені на території підприємства, згідно із Законом України "Про охорону праці" повинні відповідати затвердженій проектній документації.

4.2. Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів здійснюється відповідно до вимог Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.2008 N 923 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 20.05.2009 за N 534).

4.3. На підприємствах, що виробляють неорганічні хімічні реактиви, має бути затверджений за встановленим порядком договір страхування ризику відповідальності за шкоду, яка може бути заподіяна у разі аварії на виробництві неорганічних хімічних реактивів, згідно з Порядком і правилами проведення обов'язкового страхування цивільної відповідальності суб'єктів господарювання за шкоду, яка може бути заподіяна пожежами та аваріями на об'єктах підвищеної небезпеки, включаючи пожежовибухонебезпечні об'єкти та об'єкти, господарська діяльність на яких може привести до аварій екологічного і санітарно-епідеміологічного характеру, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 16.11.2002 N 1788.

4.4. На підприємствах розробляють ПЛАС відповідно до Положення щодо розробки планів локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій, затвердженого наказом Комітету по нагляду за охороною праці України Міністерства праці та соціальної політики України від 17.06.99 N 112, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 30.07.99 за N 424/3717 (далі - НПАОП 0.00-4.33-99).

4.5. Роботодавець повинен одержати дозвіл на початок виконання робіт підвищеної небезпеки та початок експлуатації (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки відповідно до Закону України "Про охорону праці".

4.6. Відповідно до Переліку робіт з підвищеною небезпекою, затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26.01.2005 N 15, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.02.2005 за N 232/10512 (далі - НПАОП 0.00-8.24-05), роботодавцем розробляється і затверджується відповідний перелік робіт з підвищеною небезпекою, для проведення яких необхідні спеціальне навчання і щорічна перевірка знань з питань охорони праці.

4.7. На підприємстві має бути складений та затверджений роботодавцем перелік робіт, виконання яких потребує професійного добору згідно з Переліком робіт, де є потреба у професійному доборі, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров'я України, Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 23.09.94 N 263/121, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.01.95 за N 18/554.

4.8. Роботодавець повинен забезпечити своєчасне і якісне проведення атестації робочих місць за умовами праці, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров'я працівників, а також їх нащадків як тепер, так і в майбутньому, відповідно до вимог Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.92 N 442.

4.9. Небезпечні чинники речовини, матеріали, що використовують на підприємстві, треба зареєструвати відповідно до Положення про гігієнічну регламентацію та державну реєстрацію небезпечних факторів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.06.95 N 420.

4.10. Використання у складі виробничого обладнання та/або КВПіА джерел іонізуючого випромінювання має здійснюватись за умови наявності ліцензії на провадження діяльності з використання джерел іонізуючого випромінювання, з дотриманням Вимог та умов безпеки (ліцензійні умови) провадження діяльності з використання джерел іонізуючого випромінювання, затверджених наказом Державного комітету ядерного регулювання України від 02.12.2002 N 125, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 17.12.2002 за N 978/7266.

4.11. Усі види виробничого обладнання та/або КВПіА, які містять джерела іонізуючого випромінювання, мають відповідати вимогам постанови головного державного санітарного лікаря України від 01.12.97 N 62 "Про введення в дію Державних гігієнічних нормативів "Норми радіаційної безпеки України (НРБУ-97)", Основних санітарних правил забезпечення радіаційної безпеки України, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 02.02.2005 N 54, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 20.05.2005 за N 552/10832 (ДСП 6.177-2005-09-02).

4.12. Навчання і перевірка знань з питань охорони праці проводяться відповідно до вимог Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26.01.2005 N 15, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.02.2005 за N 231/10511 (далі - НПАОП 0.00-4.12-05).

4.13. Інструктаж, спеціальне навчання та перевірка знань з питань пожежної безпеки проводяться відповідно до вимог Типового положення про інструктажі, спеціальне навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки на підприємствах, в установах та організаціях України, затвердженого наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 29.09.2003 N 368, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.12.2003 за N 1148/8469 (НАПБ Б.02.005-2003).

4.14. Не допускається залучати неповнолітніх до робіт, визначених у Переліку важких робіт і робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці неповнолітніх, затвердженому наказом Міністерства охорони здоров'я України від 31.03.94 N 46, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 28.07.94 за N 176/385.

Не дозволяється підіймання і переміщення важких речей неповнолітніми відповідно до вимог Граничних норм підіймання і переміщення важких речей неповнолітніми, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 22.03.96 N 59, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 16.04.96 за N 183/1208.

4.15. Під час залучення до робіт жінок необхідно дотримуватися вимог чинного законодавства, зокрема Переліку важких робіт та робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці жінок, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 29.12.93 N 256, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.03.94 за N 51/260, та Граничних норм підіймання і переміщення важких речей жінками, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 10.12.93 N 241, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 22.12.93 за N 194.

4.16. Розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві повинні здійснюватися згідно з Порядком розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.2004 N 1112.

4.17. На підприємстві створюється служба охорони праці відповідно до вимог Типового положення про службу охорони праці, затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 15.11.2004 N 255, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.12.2004 за N 1526/10125 (далі - НПАОП 0.00-4.21-04).

4.18. На підприємствах з виробництва неорганічних хімічних реактивів має бути розроблено та затверджено керівництвом підприємства згідно з Положенням про розробку інструкцій з охорони праці, затвердженим наказом Комітету по нагляду за охороною праці Міністерства праці та соціальної політики України від 29.01.98 N 9, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 07.04.98 за N 226/2666 (далі - НПАОП 0.00-4.15-98), інструкції з охорони праці при виконанні працівниками робіт певного виду або за певною професією на робочих місцях.

4.19. До роботи на підприємствах з виготовлення неорганічних хімічних реактивів допускаються працівники, які пройшли медичний огляд згідно з Порядком проведення медичних оглядів працівників певних категорій, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров'я України від 21.05.2007 N 246, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 23.07.2007 за N 846/14113.

4.20. Працівники виробництв з виготовлення неорганічних хімічних реактивів на роботах зі шкідливими та небезпечними умовами праці, а також роботах, що пов'язані із забрудненням або здійснюються у несприятливих температурних умовах, забезпечуються спеціальним одягом, спеціальним взуттям та ЗІЗ згідно з Нормами безплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту працівникам хімічних виробництв (Частина 1), затвердженими наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 07.09.2004 N 194, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 26.10.2004 за N 1362/9961 (НПАОП 24.0-3.01-04), згідно з Нормами безплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту працівникам хімічних виробництв. Частина 2, затвердженими наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 13.12.2007 N 305, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 31.03.2008 за N 264/14955 (НПАОП 24.0-3.03-07).

4.21. Забезпечення працівників ЗІЗ здійснюється відповідно до Положення про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту, затвердженого наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 24.03.2008 N 53, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.05.2008 за N 446/15137 (НПАОП 0.00-4.01-08).

4.22. Працівники підприємств з виготовлення неорганічних хімічних реактивів мають бути забезпечені ЗІЗ згідно з ГОСТ 12.4.011-89 "ССБТ. Средства защиты работающих. Общие требования и классификация".

V. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ДО ТЕХНОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСІВ ВИГОТОВЛЕННЯ НЕОРГАНІЧНИХ ХІМІЧНИХ РЕАКТИВІВ

5.1. Загальні вимоги безпеки до технологічних процесів виготовлення неорганічних хімічних реактивів, а також гігієнічні вимоги до виробничого обладнання здійснюються згідно з вимогами ГОСТ 12.3.002-75 "ССБТ. Процессы производственные. Общие требования безопасности" та СП 1042-73 "Санитарные правила организации технологических процессов и гигиенические требования к производственному оборудованию", затверджених заступником Міністра охорони здоров'я СРСР Головним санітарним лікарем СРСР 04.04.73.

5.2. Технологічні процеси необхідно розробляти на основі вихідних даних щодо технологічного проектування відповідно до вимог ДСТУ 3273-95 "Безпечність промислових підприємств. Загальні положення та вимоги".

5.3. Технологічне обладнання та організація робочих місць мають відповідати вимогам ГОСТ 12.2.003-91 "ССБТ. Оборудование производственное. Общие требования безопасности" (далі - ГОСТ 12.2.003-91), ГОСТ 12.2.049-80 "ССБТ. Оборудование производственное. Общие эргономические требования" (далі - ГОСТ 12.2.049-80), ГОСТ 12.2.061-81 "ССБТ. Оборудование производственное. Общие требования безопасности к рабочим местам" (далі - ГОСТ 12.2.061-81), ГОСТ 12.2.032-78 "ССБТ. Рабочее место при выполнении работ сидя. Общие эргономические требования", ГОСТ 12.2.033-78 "ССБТ. Рабочее место при выполнении работ стоя. Общие эргономические требования", ГОСТ 12.2.064-81 "ССБТ. Органы управления производственным оборудованием. Общие требования безопасности" (далі - ГОСТ 12.2.064-81).

5.4. Під час проведення технологічних процесів виготовлення неорганічних хімічних реактивів відповідно до технологічних регламентів на конкретні технологічні процеси на працівників можуть впливати небезпечні та шкідливі виробничі чинники, які класифіковано в ГОСТ 12.0.003-74 "ССБТ. Опасные и вредные производственные факторы. Классификация".

5.5. Показники мікроклімату в межах робочої зони виробничих приміщень виробництва неорганічних хімічних реактивів мають відповідати вимогам Санітарних норм мікроклімату виробничих приміщень, затверджених постановою головного державного санітарного лікаря України від 01.12.99 за N 42 (далі - ДСН 3.3.6.042-99).

5.6. Граничне значення температури гарячих поверхонь, доступних для дотику, технологічного обладнання та машин не повинно перевищувати 43° C згідно з вимогами ДСТУ EN 563-2001 "Безпечність машин. Температура поверхонь, доступних для дотику. Ергономічні дані для встановлення граничних значень температури гарячих поверхонь" та Правил технічної експлуатації теплових установок і мереж, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 14.02.2007 N 71, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 05.03.2007 за N 197/13464.

5.7. Системи контролю технологічних процесів, автоматичного, автоматизованого і дистанційного керування (системи керування), системи ПАЗ, а також зв'язку і оповіщення про аварійні ситуації (системи зв'язку і оповіщення), в тому числі поставлені в комплекті з обладнанням, мають відповідати вимогам цих Правил, чинних НД, проектам, регламентам та забезпечувати достатню точність підтримання технологічних параметрів, надійність і безпечність проведення технологічних процесів.

5.8. Технологічне устаткування, засоби контролю, керування, сигналізації, зв'язку, ПАЗ та первинні засоби пожежогасіння підлягають зовнішньому огляду і перевірці у порядку та з періодичністю, встановленими інструкціями з охорони праці, розробленими згідно з НПАОП 0.00-4.15-98.

5.9. Технологічні процеси із застосуванням ГР, які здатні створювати вибухонебезпечні суміші з повітрям, треба здійснювати в герметичному технологічному обладнанні, що унеможливлює утворення небезпечних концентрацій цих речовин у навколишньому середовищі у будь-якому режимі роботи.

Такі технологічні процеси має бути оснащено:

системами автоматичного або автоматизованого регулювання;

засобами контролю параметрів, значення яких визначають вибухонебезпечність процесу;

ефективними швидкодіючими системами приведення технологічних параметрів до регламентованих значень або зупинення процесу.

Для технологічних процесів із застосуванням вибухопожежонебезпечних продуктів має бути передбачено системи аварійного спорожнювання, які комплектують швидкодіючими запірними пристроями.

5.10. Для аварійного спорожнювання технологічного обладнання від продуктів необхідно використовувати обладнання технологічних установок або спеціальні системи аварійного спорожнювання.

Спеціальні системи аварійного спорожнювання мають:

бути в постійній готовності;

унеможливлювати утворення вибухопожежонебезпечних сумішей, а також розвитку аварій;

забезпечувати мінімально можливу тривалість спорожнювання;

оснащуватися засобами контролю та керування.

5.11. Місткість цієї системи розраховують згідно з кількістю горючих продуктів, яку визначають відповідно до умов безпечного зупинення технологічного процесу.

ГР треба направляти до закритих систем подальшої утилізації або до системи спалювання.

5.12. Клас вибухонебезпечної зони, згідно з яким виконують вибір і розміщення електроустановок, визначають проектні та експлуатаційні організації згідно з вимогами чинного законодавства.

5.13. Необхідність застосування та тип систем пожежогасіння вибухопожежонебезпечних об'єктів визначає проектна організація згідно з Переліком однотипних за призначенням об'єктів, які підлягають обладнанню автоматичними установками пожежогасіння та пожежної сигналізації, затвердженим наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 22.08.2005 N 161, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 05.09.2005 за N 990/11270 (НАПБ Б.06.004-2005), і ДБН В.2.5-13-98 "Інженерне обладнання будинків і споруд. Пожежна автоматика будинків і споруд", затвердженими наказом Держбуду України від 28.10.98 N 247, та наводить у проектній документації.

5.14. Під час експлуатації технологічного устаткування виробництва неорганічних хімічних реактивів, а також експлуатації, зберігання і транспортування балонів із стисненими газами (азот, вуглекислота та інші) треба дотримуватися вимог Технічного регламенту з підтвердження відповідності безпеки обладнання, що працює під тиском, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 31.12.2003 N 279, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.06.2004 за N 704/9303.

Обслуговування та ремонт технологічного обладнання виробництва неорганічних хімічних реактивів мають проводити кваліфіковані працівники, які мають досвід роботи для виконання цих робіт.

5.15. Організація виробничих процесів, пов'язаних із застосуванням шкідливих і токсичних речовин, і використовуване при цьому устаткування мають унеможливлювати контактування працівників із цими речовинами в процесі обслуговування устаткування та під час виробничих процесів і операцій.

Виробничі процеси, пов'язані із застосуванням або утворенням шкідливих і токсичних речовин, необхідно проводити в герметично закритій апаратурі або під вакуумом, переважно потоковим безперервним замкнутим циклом з автоматизацією окремих операцій. Рідини і суспензії мають переміщуватися трубопроводом. Окремі процеси (зливання продукції, вивантаження і завантаження твердих і пастоподібних речовин), які на цій технологічній операції не можуть бути герметизовані, мають бути механізовані з повним усуненням ручних операцій.

5.16. Виробничі приміщення мають бути обладнані припливно-витяжною вентиляцією відповідно до вимог ГОСТ 12.4.021-75 "ССБТ. Системы вентиляционные. Общие требования" та СНиП 2.04.05-91 "Отопление, вентиляция и кондиционирование", затверджених наказом Державного комітету України у справах держбудівництва та архітектури від 27.06.96 N 117 (далі - СНиП 2.04.05-91).

Місця виділення токсичних речовин у вигляді пари, газу або пилу необхідно обладнувати відсмоктувачами місцевої витяжної вентиляції.

Шкідливі і токсичні речовини, утворені під час проведення технологічного процесу, мають бути максимально знешкоджені перед викиданням їх у атмосферу.

5.17. Виробничі приміщення, в яких періодично або раптово можуть створюватися небезпечні концентрації шкідливих речовин, треба розташовувати в будинках з достатньою кількістю виходів назовні (евакуаційні виходи) і обладнувати аварійною вентиляцією.

5.18. Устаткування, використовуване для вироблення особливо токсичних речовин, необхідно розміщувати в боксах з керуванням процесами з пультів керування, розміщених в окремому приміщенні. У цьому випадку в приміщення, де знаходяться пульти та органи керування процесами, треба подавати чисте повітря в обсязі, який забезпечує повітрообмін згідно з вимогами СНиП 2.04.05-91.

VI. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ДО ОКРЕМИХ ТЕХНОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСІВ ВИГОТОВЛЕННЯ НЕОРГАНІЧНИХ ХІМІЧНИХ РЕАКТИВІВ

6.1. На підприємствах з виробництва неорганічних хімічних реактивів, які діють або вперше вводяться в експлуатацію, повинні бути розроблені та затверджені технологічні регламенти у порядку, передбаченому чинними НД.

Норми завантаження обладнання і основні параметри процесу мають відповідати вимогам технологічного регламенту, в якому має бути передбачено автоматизоване керування та контролювання виробничих процесів.

На виробництвах неорганічних хімічних реактивів при роботі з твердими і рідкими видами сировини має бути механізовано такі процеси:

транспортування до місця, де здійснюється операція;

розвантаження продуктів і напівпродуктів;

завантаження в апарати і пристрої;

транспортування готового продукту і порожньої тари до місця фасування;

вивезення готової продукції до складських приміщень, а також навантаження продукції в залізничні вагони і автомашини;

очисні й ремонтні роботи;

інші трудомісткі роботи.

Проектування автоматизації, механізації, монтажу і експлуатації устаткування для виготовлення неорганічних хімічних реактивів повинно відповідати вимогам чинного законодавства.

Автоматизація виробництв має передбачати улаштування аварійної, попереджувальної й технологічної сигналізації та блокування, а також захисні заходи при досягненні граничнодопустимих значень технологічних параметрів і аварійного відключення технологічного устаткування.

6.2. На робочих місцях мають бути інструкції з охорони праці, розроблені відповідно до вимог НПАОП 0.00-4.15-98, які відповідають вимогам цих Правил, технологічних регламентів, а також чинних НД.

6.3. Контроль за повітрям виробничих приміщень потрібно здійснювати відповідно до ГОСТ 12.1.005-88 "ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны".

У цехах, де можливе виділення шкідливих речовин, пилу, пари і газів, необхідно проводити систематичний контроль стану повітряного середовища відповідно до вимог чинного законодавства.

У приміщеннях, які належать за вибухопожежною та пожежною небезпекою до категорій А, Б і В, треба передбачити автоматичний контроль за вмістом вибухонебезпечних і шкідливих речовин у повітрі виробничих приміщень і сигналізацію про наявність небезпечних концентрацій.

Сигналізуючи пристрої газоаналізаторів треба зблокувати з аварійними вентиляційними установками.

Вміст шкідливих газів, пилу і пари в повітрі виробничих приміщень має не перевищувати ГДК.

6.4. Основні апарати, особливо ємнісного типу, мають бути обладнані арматурою, яка забезпечує їх повне відключення.

6.5. Для всіх трубопроводів і апаратів, призначених для зріджених газів, рідких і газоподібних токсичних продуктів, повинна бути передбачена можливість продувки (пропарювання) їх інертним газом, парою, стислим повітрям або шляхом вакуумування.

6.6. Апарати, ємності і трубопроводи перед заповненням їх рідинами і газами, які створюють з повітрям вибухонебезпечні суміші, необхідно продувати інертним газом.

Продувка повітрям трубопроводів і апаратів, що містять вибухонебезпечні продукти, не допускається.

Перелік апаратів, ємностей і трубопроводів, що підлягають обов'язковому продуванню інертним газом, а також технологічні операції із застосуванням інертного газу повинні бути вказані в технологічному регламенті та інструкціях з охорони праці, розроблених згідно з НПАОП 0.00-4.15-98.

6.7. Запас стисненого інертного газу для передавлювання пожежо- і вибухонебезпечних середовищ, гасіння вакууму, випробування устаткування та інших цілей повинен визначатися з потреби в інертному газі, але бути не меншим ніж на одну годину роботи.

6.8. Резервуари, сховища, збірники для кислот, а також для лугів мають бути закритими, з покажчиками рівня і пристроями, які не допускають переповнювання ємностей.

Заповнення кислотами об'єму ємності допускається не більше ніж на 85 %.

Запірна арматура не повинна встановлюватися під резервуарами з кислотами та лугами.

Резервуари і ємності великих об'ємів повинні мати верхній злив. У ємностях об'ємом до 50 м3 допускається влаштування нижнього зливу.

6.9. Для відбирання проб під час проведення вхідного контролю сировини, під час проміжного контролю на різних стадіях технологічних процесів та контролю готових продуктів на дослідження та випробування мають бути пристосування, що забезпечують проведення відбирання й перенесення проб. Пробовідбірники для летючих, агресивних та отруйних речовин мають відповідати ГОСТ 6859-72 "Приборы для отмеривания и отбора жидкостей. Технические условия".

6.10. Збірники і резервуари мають бути з герметично закритими кришками і забезпечуватися витяжками.

Наливання і зливання ЛЗР або ГР має виконуватися відповідно до вимог ГОСТ 12.1.018-93 "ССБТ. Пожаровзрывобезопасность статического электричества. Общие требования".

Перед зливанням або наливанням ЛЗР чи ГР необхідно перевірити справність зливально-наливальних пристроїв і систем заземлення.

При наливанні або зливанні ЛЗР працівники повинні обережно без ударів відкривати і закривати кришки збірників, резервуарів і люків залізничних цистерн та приєднувати шланги.

Інструмент, що застосовується під час операцій зливання та наливання, має бути виготовлений з металу, що не дає іскри при ударах.

Зливально-наливальні операції з ЛЗР і ГР не допускається проводити під час грози.

6.11. Для забезпечення можливості аварійного зливу ЛЗР або ГР і токсичних рідин з цехових апаратів, розташованих на перекриттях або майданчиках цехів і зовнішніх установок, має бути передбачено аварійну ємність, яка розрахована на приймання горючих продуктів у кількості, що визначається умовами безпечної зупинки технологічного процесу (більша або дорівнює за місткістю найбільшому апарату в цеху).

6.12. Складські ємності для ЛЗР, ГР і токсичних рідин мають бути закритими, обладнані покажчиками рівня, а також пристроями, що запобігають потраплянню рідини на підлогу та/або майданчик. Не допускається перевищувати максимальний рівень рідини, встановлений проектною організацією. Кришки збірників і резервуарів має бути обладнано дихальними лініями від апаратів в атмосферу.

6.13. Вертикальні циліндричні резервуари для зберігання кислот і лугів треба встановлювати на стрічкові фундаменти висотою від 0,8 до 1,0 м. Штуцери, люки, арматури, КВПіА на кришках вертикальних резервуарів з кислотами й лугами треба розміщувати по периметру кришки та обслуговувати з майданчика, розташованого нижче рівня кришки резервуара на 0,7 до 0,9 м.

6.14. Горизонтальні ємності для зберігання зазначених середовищ встановлюють таким чином, щоб були забезпечені умови огляду й ремонту днищ, але не менше ніж 0,5 м від рівня піддона.

6.15. Резервуари і ємності для кислот і лугів треба розташовувати в окремих піддонах.

Піддони повинні мати стійке до корозії покриття та бути виконані з ухилом у бік приямка для збору можливих витоків кислот, лугів. Ці витоки треба перекачувати у відповідні резервуари. Ємність піддона для групи резервуарів має бути не меншою від об'єму одного найбільшого резервуара.

6.16. Транспортування кислот і лугів від складських приміщень до цехових ємностей необхідно проводити трубопроводами.

Подача кислот і лугів та розчинників до апаратів ручним способом не допускається.

6.17. Комунікації складських приміщень мають забезпечувати перекачування рідини з резервуара в резервуар.

6.18. Сальники насосів, а також фланцеві з'єднання трубопроводів для кислот і лугів та їх розчинів мають бути захищені кожухами від розбризкування.

6.19. Застосування азоту або повітря для передавлювання кислот і лугів із залізничних цистерн не допускається.

Випари кислот перед викидом в атмосферу необхідно нейтралізувати. Злив кислот і лугів із залізничних цистерн необхідно здійснювати насосами або за допомогою сифона. Для заливання сифона треба застосовувати насос. Після закінчення зливу сифон необхідно вивільнити від рідини. Заливати сифон ручним способом не допускається.

Перед звільненням резервуара або ємності від залишків продукту необхідно попередньо їх нейтралізувати й промити резервуар або ємність великою кількістю води. Зливання в каналізацію кислот і лугів не допускається.

6.20. В'їзд у вибухонебезпечні зони відкритих складів, а також до приміщень та будинків, які належать до категорій А, Б і В, допускається тільки спеціально обладнаному транспорту відповідно до вимог чинного законодавства.

6.21. У складських приміщеннях необхідно:

дотримуватися правил сумісного зберігання речовин;

дотримуватися правил зберігання речовин відповідно до технічних умов;

застосовувати засоби механізації.

6.22. При укладанні ящиків і мішків у закритих складських приміщеннях ширина головного проходу має бути не менше ніж 2 м, а висота штабеля - не більше ніж 3 м при ручному завантаженні і не більше ніж 6 м - при використовуванні механізмів.

6.23. Апарати ємностей, призначених для зберігання ЛЗР під атмосферним тиском, повинні мати на дихальних лініях клапани з вогнеперешкоджувачами.

6.24. На підприємствах мають бути приміщення і пристрої для відтаювання рідин, що легко застигають.

6.25. Відтаювання оцтової кислоти в тарі гострою парою або біля приладів парового опалювання не допускається.

6.26. Насоси для перекачування токсичних рідин, ЛЗР та ГР повинні відповідати затвердженій проектній документації.

6.27. Розчинення монолітів їдких лугів треба проводити в апаратах, що виключають викид розчину.

Дроблення моноліту їдкого лугу кувалдами, молотками не допускається.

6.28. При розміщенні на перекриттях і майданчиках посудин, які містять агресивні рідини (кислоти і луги), треба передбачати їх встановлення у спеціальні піддони з бортами.

6.29. Піддони або ділянки перекриття, обмежені бортами, на яких встановлено посудини з агресивними рідинами, повинні мати стійкі до корозії захисні покриття.

6.30. Процеси завантаження, вивантаження і переміщення матеріалів у печах безперервної дії та сушарках, а також керування дверцятами і заслінками має бути механізовано.

У виробництві нетоксичних речовин при невеликому масштабі виробництва (до 25 кг за операцію) допускається застосування сушарок періодичної дії з ручним завантаженням і вивантаженням.

6.31. Викиди від запобіжних пристроїв необхідно виводити за межі приміщення в зону, безпечну для працівників.

6.32. Дихальні, продувні лінії і лінії для зменшення тиску на апаратах та посудинах з горючими газами і ЛЗР, а також трубопроводи, які до них належать, що працюють з неповним заповненням і періодично, не допускається експлуатувати без вогнеперешкоджувачів або гідравлічних затворів.

6.33. Вогнеперешкоджувачі і гідравлічні затвори повинні мати доступ для огляду.

6.34. Розташовані назовні резервуари і посудини з ЛЗР треба обладнувати не замерзаючими в зимовий час дихальними лініями. Не допускається експлуатувати посудини і резервуари з ЛЗР при несправних або відключених дихальних лініях, з відкритими люками і горловиною.

6.35. Розігрівання крижаних пробок у трубопроводах для ЛЗР і ГР треба проводити тільки гарячою водою або парою.

6.36. Розігрівання крижаних пробок у трубопроводі, що знаходиться під тиском, при виникненні пошкодження не допускається до зняття тиску.

6.37. До пуску печей, що працюють на газоподібному або рідкому паливі, можуть бути допущені тільки працівники, що пройшли спеціальне навчання і щорічну перевірку знань з питань охорони праці та мають відповідне посвідчення згідно з НПАОП 0.00-4.12-05 і відповідають за їх експлуатацію.

6.38. Експлуатація дробильно-розмельних агрегатів, вібраційних сит і класифікаторів з несправними укриттями або непрацюючими місцевими відсмоктувачами не допускається.

6.39. Агрегати для подрібнення ГР, обладнані системою подачі інертного газу, можна експлуатувати лише за умови справного блокування, яке дозволяє проводити пуск тільки після подачі інертного газу і відключати подачу газу тільки після зупинки агрегату.

6.40. У разі застосування в технологічних цілях азоту або іншого інертного газу він має бути підведений до цехів-споживачів по стаціонарному трубопроводу, при невеликій витраті азоту допускається користуватися балонами.

6.41. При подаванні інертного газу в апарати, які розраховані на тиск, нижчий за тиск у магістралі інертного газу, витратна магістраль і крани стисненого інертного газу треба обладнувати редуктором для зниження тиску, запобіжним клапаном і манометром на стороні низького тиску, відрегульованими на розрахунковий тиск апаратів, що споживають інертний газ.

6.42. Апарати і агрегати, що вимагають спостереження за температурою, тиском та іншими параметрами, необхідними для безпеки, треба забезпечувати дистанційними приладами з показаннями температури і тиску на пультах керування і контрольними приладами, встановленими на робочих місцях.

6.43. Апарати, в яких при максимальному заповненні рідинами не виключена можливість підвищення тиску за рахунок можливих хімічних реакцій, обігріву, сонячної радіації, треба обладнувати запобіжними пристроями.

6.44. ГР треба направляти до закритих систем подальшої утилізації або до системи організованого спалення.

6.45. Для здійснення ревізії (перевірки) або заміни запобіжних клапанів до й після резервного й робочого клапанів необхідно встановлювати відключаючу арматуру із блокувальним пристроєм, який унеможливлює одночасне закривання запірної арматури на робочому та резервному клапанах.

6.46. При встановленні на апараті декількох робочих запобіжних клапанів перемикаючий пристрій з арматурою допускається розміщувати між робочою й резервною групами запобіжних клапанів.

6.47. Використання запобіжних клапанів для регулювання технологічних процесів в апараті або системах апаратів не допускається.

6.48. До запобіжних клапанів повинен бути забезпечений вільний доступ для обслуговування, а також монтажу й демонтажу.

Ведення обліку даних про технічний стан запобіжних клапанів здійснюється відповідно до вимог Порядку ведення обліку даних про технічний стан машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 06.12.2004 N 270, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.12.2004 за N 1604/10203 (далі - НПАОП 0.00-6.07-04).

6.49. Рівень звуку, шуму і параметри вібрацій на постійних робочих місцях не повинні перевищувати граничнодопустимих норм. У тих випадках, коли шум і вібрація на робочих місцях не можуть бути знижені до граничнодопустимих рівнів, необхідно застосовувати дистанційне автоматичне керування виробничим процесом без перебування в цьому приміщенні працівників.

6.50. Загальна компоновка і розташування обладнання мають забезпечувати зручність і безпеку обслуговування устаткування та проведення ремонтних робіт і заміни обладнання.

6.51. Не допускається робота за несправності обладнання.

6.52. Не допускається пуск і експлуатація виробничого обладнання без захисних огорож, звукової або світлової сигналізації, КВПіА, блокувань тощо, які забезпечують безпечність його обслуговування.

6.53. У кожному цеху, відділенні або на окремих установках на видному місці має бути вивішена схема розташування і зв'язку апаратів, трубопроводів і КВПіА.

6.54. Запірна арматура повинна бути пронумерована, а напрямок переміщення продуктів - вказано стрілками.

6.55. Позначення на запірній арматурі мають відповідати позначенням на схемі, наведеній у технологічному регламенті.

6.56. На всіх технологічних апаратах має бути номер, який відповідає номеру, зазначеному на технологічній схемі.

6.57. Обладнання і апарати, в яких знаходяться отруйні, шкідливі, пожежо- і вибухонебезпечні речовини, розташовані в будівлях і на відкритих майданчиках, треба герметизувати.

6.58. Місця можливого виділення шкідливих газів і пилу повинні мати місцеві укриття з пристосуваннями для очищення викидів шкідливих газів і пилу.

6.59. Пускові пристрої основних машин, механізмів і апаратів треба блокувати із запобіжними і захисними пристроями так, щоб унеможливити запуск їх в роботу при знятих запобіжних пристроях і огорожах.

6.60. Матеріали для виготовлення апаратури, призначеної для агресивних середовищ, треба вибирати з урахуванням їх стійкості до агресивного впливу цих середовищ.

6.61. Апарати для фільтрації і промивки токсичних речовин повинні мати укриття з штуцером для підключення витяжної вентиляції.

6.62. Устаткування, яке має нагріті поверхні, треба обладнати теплоізоляцією, що запобігатиме або різко обмежить виділення конвекційного і променистого тепла в робоче приміщення.

6.63. Вибухові запобіжні клапани для захисту апаратів і трубопроводів повинні мати калібровані мембрани. Матеріал і товщину мембрани вибирають відповідно до розрахункових даних з урахуванням умов експлуатації. Експлуатувати апарати з мембранами, які не калібруються, не допускається.

6.64. Експлуатація ємностей і апаратів з ЛЗР і токсичними речовинами, з несправними, відключеними або неправильно відрегульованими запобіжними клапанами не допускається. Треба передбачити також відвідні труби з приміщень, обладнаних запірною арматурою.

6.65. У процесі експлуатації обладнання і трубопроводів для агресивних середовищ необхідно перевіряти технічний стан стінок апаратів і трубопроводів відповідно до вимог НПАОП 0.00-6.07-04.

6.66. Спосіб, місця і періодичність перевірки технічного стану стінок апаратів і трубопроводів відповідно до вимог НПАОП 0.00-6.07-04 встановлюють уповноважені працівники залежно від конкретних умов роботи апаратів і трубопроводів.

6.67. При встановленні обладнання необхідно дотримуватися таких вимог:

відстань між апаратами, а також між апаратами і стінами приміщень при круговому обслуговуванні, ширина проходів, призначених для періодичного обслуговування обладнання, має бути не менше ніж 0,8 м, а до віконних отворів - не менше ніж 1,0 м;

для обслуговування насосів відстань між ними має бути не менше ніж 0,8 м. Якщо ширина насосів менша ніж 0,6 м, дозволяється встановлення на одному фундаменті двох насосів. При цьому відстань між насосами визначається умовами їх обслуговування;

відстань між апаратами і устаткуванням з тепловиділенням має бути від 1,5 до 2,0 м, а між апаратами і стіною - не менше ніж 1,0 м;

відстань від центрифуги до апарата, який стоїть поряд, з боку обслуговування має бути не менше ніж 2,0 м, а до стін - не менше ніж 1,0 м.

6.68. При компонуванні обладнання для фасування готової продукції необхідно передбачити площу для розміщення порожньої і заповненої тари і проходів для працівників.

6.69. Монтажні отвори в міжповерхових перекриттях повинні мати розміри, які перевищують максимальні габаритні розміри обладнання, яке транспортують, не менше ніж на 0,2 м у кожний бік.

6.70. Монтажні отвори мають бути освітлені в зоні обслуговування стаціонарними пристосуваннями, захищені поруччям висотою не менше ніж 1,0 м і мати суцільний борт висотою не менше ніж 0,2 м.

6.71. Майданчик підлоги першого поверху виробничого приміщення, що знаходиться під монтажним отвором, має бути вільним і з'єднуватися проходом із виходом назовні.

6.72. Для обслуговування люків апаратів, запірної і регулювальної арматури, КВПіА, розташованих на висоті 1,8 м і вище від підлоги або перекриттів робочого майданчика, треба передбачати стаціонарні майданчики і драбини до них.

6.73. Відстань від кришок люків-лазів резервуарів до виступаючих будівельних конструкцій і трубопроводів, змонтованих над ними, або до обладнання, яке знаходиться над ними, має бути не менше ніж 1,2 м.

6.74. Робочі та оглядові майданчики, переходи, монтажні прорізи, приямки, сходи та площадки сходів мають бути обладнані перилами відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.6-52:2008 "Конструкції будинків і споруд. Сходи маршеві, площадки та огородження сталеві. Технічні умови".

VII. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ДО ВЛАШТУВАННЯ ТА УТРИМАННЯ ТЕРИТОРІЇ ПІДПРИЄМСТВА

7.1. Територія підприємства з виготовлення неорганічних хімічних реактивів повинна відповідати затвердженій в установленому порядку проектній документації, Державним санітарним правилам планування та забудови населених пунктів, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров'я України від 19.06.96 N 173, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 24.07.96 за N 379/1404 (далі - ДСП 173-96), цим Правилам та бути упорядкованою.

7.2. Організація потоків вантажів має унеможливлювати перехрещення напрямків або зустрічного руху сировини, тари, матеріалів, готової продукції та відходів виробництва.

7.3. Технологічні установки на відкритих майданчиках та виробничі будівлі з агрегатами, що виділяють в атмосферу шкідливі речовини, треба розташовувати з урахуванням рози вітрів з підвітряного боку.

7.4. Виробничі підприємства, що виділяють шкідливі речовини, повинні бути відділені від житлових районів санітарно-захисними зонами.

У санітарно-захисній зоні можуть бути розташовані пожежні депо, лазні, пральні, гаражі, складські приміщення (крім громадських та спеціалізованих продовольчих), адміністративно-службові споруди, що передбачено ДСП 173-96, а також приміщення чергових працівників та охорони цього підприємства за встановленим обліковим складом, стоянки громадського та індивідуального автомобільного транспорту.

Територія санітарно-захисної зони повинна бути упорядкованою та озелененою.

7.5. Спосіб та місце прокладання кабелів і проводів на території підприємства здійснюється відповідно до вимог Правил безпечної експлуатації електроустановок, затверджених наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 06.10.97 N 257, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 13.01.98 за N 11/2451 (далі - НПАОП 40.1-1.01-97), Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій від 19.10.2004 N 126, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 04.11.2004 за N 1410/10009 (далі - НАПБ А.01.001-2004).

7.6. Резервуари, баки та інші ємності для зберігання ГР повинні бути розташовані на території підприємства відповідно до вимог чинного законодавства.

7.7. Підземні резервуари, колодязі, люки, ями, канали повинні бути закриті міцними кришками на рівні з прилеглою територією, а під час виконання ремонтних робіт - огороджені. Незакриті заглиблення повинні мати огорожу висотою не менше ніж 1,0 м.

7.8. Відкриті колодязі, заглиблені резервуари, інші тимчасові отвори мають бути обов'язково огороджені бар'єром або поруччям по всьому периметру, а також позначені: вдень - переносною триногою з відповідним знаком, а вночі, крім того, - ще й червоним ліхтарем. Працювати біля відчинених колодязів, заглиблених резервуарів, що не мають огорожі, не допускається.

7.9. З настанням темряви чи за недостатньої видимості місця руху працівників і транспорту, проведення робіт забезпечуються штучним освітленням та світловими попереджувальними сигналами.

7.10. Відкриті склади і майданчики для зберігання ЛЗР та ГР у тарі треба розташовувати в місцях, що мають нижчу позначку відносно прилеглих будівель. У разі неможливості виконання цієї вимоги повинні передбачатися додаткові заходи, земляне обвалування, негорюча суцільна стінка заввишки не менше ніж 0,5 м, що виключають можливість розливання ЛЗР та ГР під час аварії на територію підприємства.

7.11. Рух транспорту і працівників на території підприємства повинен відповідати вимогам Закону України "Про дорожній рух".

7.12. Мостові переходи, естакади і сходи на них, містки через канави і траншеї повинні мати перила висотою не менше ніж 1,0 м. Підходи до них повинні бути вільні, з настанням темряви - освітлені.

7.13. Під'їзні і внутрішні дороги підприємств з виготовлення неорганічних хімічних реактивів повинні задовольняти вимоги СНиП 2.05.07-91* "Промышленный транспорт", затверджених постановою Державного комітету СРСР з будівництва та інвестицій від 28.11.91 N 18.

7.14. Територія підприємства повинна мати освітлення, яке забезпечує швидке знаходження пожежних драбин, пожежного обладнання, входів до будівель і споруд.

7.15. Рейкові колії, тимчасові траншеї та канави не повинні ускладнювати рух пожежних автомобілів, для чого в необхідних місцях потрібно обладнати зручні переїзди.

7.16. Переїзди та переходи через залізничні колії повинні мати суцільні настили на рівні головок рейок.

7.17. У разі розміщення поблизу будівель і споруд залізничних колій відстань між ними повинна бути не ближче ніж 6,0 м від осі колії до виходів із будівель і споруд.

За неможливості додержання зазначених розмірів, біля виходів повинні бути встановлені запобіжні огорожі та сигнали, що попереджають працівників про рух залізничного транспорту.

7.18. Відстань від складованих уздовж залізничних колій матеріалів, деталей, виробів та інших вантажів до головки крайньої рейки повинна бути не менше ніж 2,0 м.

Матеріали, деталі, вироби та інші вантажі на території підприємства повинні зберігатися та розвантажуватися на спеціально підготовлених для цього майданчиках. Захаращування проїздів, проходів та безладне розкладання матеріалів не допускається.

7.19. Для проведення навантажувально-розвантажувальних робіт із залізничних вагонів повинні бути влаштовані рампи та майданчики, як правило, на прямих та горизонтальних без уклонів відрізках колії.

7.20. Місця переходу та переїзду через внутрішньозаводські автомобільні та залізничні шляхи повинні бути позначені спеціальними покажчиками, оснащені необхідною огорожею і попереджувальними знаками відповідно до законодавства.

7.21. Переїзди і переходи в місцях перехрещення залізничних колій треба охороняти або їх має бути обладнано сигналізацією для забезпечення безпеки руху.

7.22. Територія підприємства повинна підтримуватися у чистоті. У місцях виконання робіт, руху працівників та транспорту повинні проводитися систематичні прибирання сміття та відходів виробництва; у зимовий період ці місця повинні очищуватися від снігу та притрушуватися піском, а в літній сухий період - зрошуватися водою.

7.23. Сміття та відходи виробництва повинні збиратися в спеціальні контейнери, які розміщують у відведених місцях. Контейнери повинні регулярно очищуватися від сміття, яке утилізують у пристосованих місцях чи вивозять з території підприємства в спеціально відведені місця.

7.24. На території підприємства не допускається влаштовувати звалища горючих відходів.

7.25. Майданчики для сміття повинні знаходитися на відстані не менше ніж 25 м від виробничих та складських приміщень і мати тверде покриття. Розміри майданчика повинні бути більшими від основи збірників для сміття на 1,0 м з усіх боків.

7.26. Збірники для сміття повинні бути водонепроникними і мати щільні кришки.

VIII. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ДО БУДІВЕЛЬ ТА СПОРУД

8.1. Розташовані на території підприємства з виготовлення неорганічних хімічних реактивів виробничі будівлі, споруди та санітарно-побутові приміщення мають відповідати затвердженій в установленому порядку проектній документації.

8.2. Нагляд за технічним станом і експлуатація виробничих будівель та споруд разом з інженерними комунікаціями повинні здійснюватися відповідно до вимог Положення про безпечну та надійну експлуатацію виробничих будівель і споруд, затвердженого наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України, Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 27.11.97 N 32/288, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.07.98 за N 424/2864 (НПАОП 45.2-4.01-98), та Правил обстежень, оцінки технічного стану та паспортизації виробничих будівель і споруд, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України, Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 27.11.97 N 32/288, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 06.07.98 за N 423/2863 (НПАОП 45.2-1.01-98).

8.3. Будівлі та споруди підприємства з виробництва неорганічних хімічних реактивів, склади ГР, сировини та готової продукції повинні бути обладнанні засобами захисту від дії грозових розрядів, які встановлено ДСТУ Б В.2.5-38:2008 "Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд (ІЕС 62305:2006, NEQ)".

8.4. Небезпечні зони на території промислових майданчиків підприємств, транспортних шляхів, у виробничих приміщеннях і на робочих місцях повинні бути позначені знаками безпеки відповідно до ГОСТ 12.4.026-76 "ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности".

8.5. Небезпечні зони на території промислових майданчиків підприємств, транспортних шляхів, у виробничих приміщеннях і на робочих місцях має бути позначено знаками безпеки відповідно до ГОСТ 12.4.026-76 та ДСТУ ISO 6309:2007 "Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір (ISO 6309:2007, IDT)".

8.6. Типи покриття підлог виробничих приміщень залежно від виду та інтенсивності механічних, рідинних і теплових впливів повинні відповідати вимогам СНиП 2.03.13-88 "Полы", затверджених постановою Державного будівельного комітету СРСР від 16.05.88 N 82.

8.7. Ступінь вогнестійкості будівель повинен визначатися мінімальними межами вогнестійкості та межами поширення вогню будівельних конструкцій і бути наведений у затвердженій проектній документації.

8.8. У приміщеннях категорій А і Б повинні:

передбачатися зовнішні огороджувальні конструкції, що є легкоскидними;

підлоги виконуватися з негорючих матеріалів, які під час ударів не дають іскор;

виключатися можливість іскроутворення в конструкціях вікон та дверей;

передбачатися протипожежні тамбур-шлюзи 1-го типу з постійним підпором повітря в місцях отворів у протипожежних перешкодах, що відокремлюють приміщення інших категорій.

8.9. Кількість та розміри евакуаційних виходів з будівель і приміщень, їх конструктивні та планувальні рішення, умови освітленості, забезпечення незадимленості, протяжність шляхів евакуації повинні відповідати проектній документації, затвердженій в установленому порядку.

8.10. Евакуаційні шляхи та виходи повинні утримуватися вільними, не захаращуватися і в разі виникнення пожежі забезпечувати безпеку під час евакуації всіх працівників, які перебувають у приміщеннях будівель та споруд.

8.11. Санітарно-побутові приміщення мають відповідати проектній документації, затвердженій в установленому порядку.

Під час улаштування санітарно-побутових приміщень потрібно враховувати чисельність працівників, режим праці, щільність розміщення робочих місць на підприємстві, санітарні особливості виробничих процесів.

IX. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ДО ВИРОБНИЧОГО УСТАТКУВАННЯ

9.1. Загальні вимоги

9.1.1. Виробниче устаткування і оснащення підприємства з виготовлення неорганічних хімічних реактивів мають відповідати вимогам ГОСТ 12.2.003-91, ГОСТ 12.2.049-80, ГОСТ 12.2.061-81, ГОСТ 12.2.064-81, ГОСТ 12.1.004-91 "ССБТ. Пожарная безопасность. Общие требования", ГОСТ 12.1.010-76 "ССБТ. Взрывобезопасность. Общие требования", СНиП 3.05.05-84 "Технологическое оборудование и технологические трубопроводы", затверджених постановою Державного комітету СРСР у справах будівництва від 07.05.84 N 72, та вимог чинного законодавства.

9.1.2. Гідроприводи та мастильні системи устаткування повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.2.086-83 "ССБТ. Гидроприводы объемные и системы смазочные. Общие требования безопасности к монтажу, испытаниям и эксплуатации".

Система змащення механізмів, розташованих у місцях, небезпечних для працівників, повинна бути автоматичною або дистанційною.

9.1.3. Пневмоприводи мають відповідати вимогам ГОСТ 12.3.001-85 "ССБТ. Пневмоприводы. Общие требования безопасности к монтажу, испытаниям и эксплуатации".

9.1.4. У процесі проектування, будівництва, реконструкції вибухопожежонебезпечних технологічних систем, обладнання та трубопроводів, які під час експлуатації зазнають впливу вібрації, треба передбачати заходи для її зменшення та унеможливлення аварійної руйнації обладнання й розгерметизації систем.

Допустимі рівні вібрації для окремих видів обладнання та його вузлів, деталей, методи і засоби контролю цих величин та засоби зниження їх рівня повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.1.012-90 "ССБТ. Вибрационная безопасность. Общие требования" та Державним санітарним нормам виробничої загальної та локальної вібрації, затвердженими постановою головного державного санітарного лікаря України від 01.12.99 N 39 (ДСН 3.3.6.039-99).

9.1.5. Вимоги до шумових характеристик повинні відповідати ГОСТ 12.1.003-83 "ССБТ. Шум. Общие требования безопасности" та Санітарним нормам виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку, затвердженим постановою головного державного санітарного лікаря України від 01.12.99 N 37 (далі - ДСН 3.3.6.037-99).

9.1.6. Вибираючи обладнання відповідно до вимог чинних НД та цих Правил, треба враховувати умови забезпечення мінімального рівня пожежовибухонебезпечності технологічних систем.

Вибираючи обладнання за показниками надійності та рівня пожежовибухозахищеності, треба враховувати категорії пожежовибухонебезпечності технологічної системи або об'єкта.

Не допускається експлуатація обладнання у разі його невідповідності паспорту заводу-виробника, вимогам проектних, технологічних, чинних НД та цих Правил.

9.1.7. Для основного технологічного обладнання встановлюється граничний технічний строк експлуатації (ресурс) з урахуванням конкретних умов роботи. Дані про ресурс роботи повинні бути наведені у паспортах на обладнання.

9.1.8. Для трубопроводів та арматури проектна організація має встановити розрахунковий строк експлуатації, який має бути зазначено в проектній документації та в паспорті на трубопровід.

9.1.9. Усі машини і апарати, що працюють під тиском понад 0,07 МПа (0,7 кгс/см2), мають відповідати вимогам законодавства.

Запобіжні клапани, які встановлено на апарати, що працюють під тиском, мають відповідати вимогам ГОСТ 12.2.085-2002 "Сосуды, работающие под давлением. Клапаны предохранительные. Требования безопасности".

9.1.10. Обертові та рухомі частини устаткування, привідних механізмів, двигунів мають бути надійно огороджені відповідно до ГОСТ 12.2.062-81 "ССБТ. Оборудование производственное. Ограждения защитные".

9.1.11. Фланцеві з'єднання на трубопроводах для гарячих та лужних розчинів треба закривати захисними кожухами.

Не допускається фланцеві з'єднання трубопроводів замуровувати в стіни, перекриття або фундаменти.

9.1.12. Експлуатація устаткування підвищеної небезпеки здійснюється відповідно до Порядку проведення огляду, випробування та експертного обстеження (технічного діагностування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 N 687.

9.1.13. Виготовляти технологічне устаткування мають спеціалізовані підприємства.

Якість виготовленого технологічного устаткування та трубопроводів має відповідати вимогам ГОСТ 12.2.003-91, паспортним даним та документу підприємства-виробника, що засвідчує їх якість.

9.1.14. Конструкція та надійність теплообмінних елементів технологічного обладнання мають унеможливити взаємне проникнення теплоносія та продукту, що нагрівається.

9.1.15. Виробниче обладнання треба розміщувати раціонально, щоб його експлуатація, ремонт та обслуговування були зручними і безпечними, забезпечували безперебійність технологічного процесу.

Технічне обслуговування та ремонт обладнання треба виконувати відповідно до ГОСТ 28.001-83 "Система технического обслуживания и ремонта техники. Основные положения".

9.1.16. Монтаж технологічного обладнання та трубопроводів проводять відповідно до вимог СНиП 3.05.05-84.

9.1.17. Не допускається розташовувати технологічне обладнання вибухопожежонебезпечних виробництв:

зверху або знизу допоміжних приміщень;

знизу естакад технологічних трубопроводів з горючими, їдкими та вибухопожежонебезпечними продуктами;

зверху майданчиків незахищених насосних та компресорних установок, крім випадків використання герметичних безсальникових насосів або в разі застосування спеціальних заходів безпеки, що унеможливлюють попадання вибухопожежонебезпечних речовин на нижче встановлене обладнання.

9.1.18. Не допускається застосовувати обладнання та трубопроводи, матеріали та комплектувальні вироби за відсутності документів, що засвідчують їх якість та відповідність вимогам чинних НПАОП та НД.

9.1.19. Не допускається зварювати трубопроводи та резервуари, що перебувають під тиском, незалежно від того, чим їх заповнено.

Під час виконання зварювальних робіт на сталевих трубопроводах, на місцях монтажу трубопроводів I категорії, які входять до складу блоків I категорії вибухонебезпечності, проводять 100 % контроль зварних з'єднань неруйнівними методами.

9.1.20. Для герметичного з'єднання рухомих частин технологічного обладнання, яке працює у контакті з ЛЗР та ГР, використовують ущільнення торцевого типу.

9.1.21. Тепловипромінювальні апарати, паропроводи, устаткування повинні мати ефективну та надійну теплову ізоляцію згідно з вимогами СНиП 2.04.14-88 "Тепловая изоляция оборудования и трубопроводов", затверджених постановою Державного будівельного комітету СРСР від 09.08.88 N 155. Температура зовнішніх поверхонь устаткування, що випромінює тепло, не повинна перевищувати 43° C згідно з вимогами ДСТУ EN 563-2001 (EN 563:1994, IDT) "Безпечність машин. Температури поверхонь, доступних для дотику. Ергономічні дані для встановлення граничних значень температури гарячих поверхонь" (далі - ДСТУ EN 563-2001).

За потреби розташування зовнішньої теплоізоляції технологічних апаратів та трубопроводів передбачають заходи захисту від попадання до них ГР.

9.1.22. Розміщення технологічного обладнання та засобів вибухо- і пожежозахисту у виробничих приміщеннях та на відкритих майданчиках має забезпечувати зручну і безпечну їх експлуатацію, можливість проведення ремонтних робіт та організації оперативних заходів щодо запобігання аварійним ситуаціям або локалізації аварій.

9.1.23. Резервуари, ємності, призначені для зберігання скраплених вуглеводневих газів і ЛЗР з температурою кипіння нижче ніж 45° C, мають бути розраховані на тиск не нижче від пружності пари цих рідин за температури 50° C, а також на вакуум або має бути забезпечено захист цього устаткування від утворення в ньому вакууму. У разі утворення вакууму в систему допускається вводити лише інертні гази, пару, газові суміші продуктів виробництва.

Зазначена вимога не поширюється на ємнісне устаткування, що використовується під час ізотермічного або напівізотермічного зберігання цих речовин.

9.1.24. Для проведення періодичних передбачених регламентом робіт з очищення технологічного обладнання використовують засоби гідравлічного, механічного або хімічного очищення, що виключає знаходження працівників усередині технологічного обладнання.

9.1.25. На підприємстві, де виробляють неорганічні хімічні реактиви, має бути розроблено перелік газонебезпечних робіт відповідно до НПАОП 0.00-8.24-05.

У переліку необхідно вказати роботи:

які проводять з оформленням наряду-допуску;

які проводять без оформлення наряду-допуску з обов'язковою реєстрацією таких робіт у журналі за встановленою формою;

які проводять при виникненні аварійних ситуацій.

Затверджується перелік газонебезпечних робіт наказом роботодавця.

9.2. Насоси та компресори

9.2.1. Під час експлуатації насосів та компресорів на виробництві неорганічних хімічних реактивів треба дотримуватись вимог Технічного регламенту з підтвердження відповідності безпеки обладнання, що працює під тиском, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 31.12.2003 N 279, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 08.06.2004 за N 704/9303, ГОСТ 12.2.016-81 "ССБТ. Оборудование компрессорное. Общие требования безопасности" (далі - ГОСТ 12.2.016-81), а також цих Правил.

9.2.2. Облаштування компресорів та насосів має відповідати вимогам НД та цих Правил.